1 Б о Господь змилосердиться над Яковом, і вибере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І чужинець долучений буде до них, і приєднані будуть до дому Якового.

For Jehovah will have mercy on Jacob, and will yet choose Israel, and set them in rest in their own land; and the stranger shall be united to them, and they shall be joined to the house of Jacob.

2 І народи їх візьмуть, і їх попровадять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують!

And the peoples shall take them and bring them to their place; and the house of Israel shall possess them in the land of Jehovah for servants and handmaids; and they shall take them captive whose captives they were, and they shall rule over their oppressors.

3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти був мусів робити,

And it shall come to pass in the day that Jehovah shall give thee rest from thy sorrow and from thy trouble and from the hard bondage wherein thou wast made to serve,

4 т о ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавилону та й скажеш: Як гнобитель минувся, минулося гноблення!

that thou shalt take up this proverb against the king of Babylon, and say, How hath the oppressor ceased,—the exactress of gold ceased!

5 Г осподь зламав кия безбожних і жезла пануючих,

Jehovah hath broken the staff of the wicked, the sceptre of the rulers.

6 щ о народи постійним ударом у лютості бив, що в гніві гнобив був людей переслідуванням безупинним.

He that smote the peoples in wrath with a relentless stroke, he that ruled the nations in anger, is persecuted unsparingly.

7 С почила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно.

The whole earth is at rest, is quiet: they break forth into singing.

8 К ипариси та кедри ливанські тобою втішаються й кажуть: Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб!

Even the cypresses rejoice at thee, the cedars of Lebanon, Since thou art laid down, no feller is come up against us.

9 З аворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу; померлих тобі побудив, усіх проводирів на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів.

Sheol from beneath is moved for thee to meet at thy coming, stirring up the dead for thee, all the he-goats of the earth; making to rise from their thrones all the kings of the nations.

10 В они всі зачнуть говорити та й скажуть тобі: І ти ослабів, як і ми, став подібний до нас!

All of them shall answer and say unto thee, Art thou also become powerless as we; art thou become like unto us!

11 З іпхнута в шеол твоя гордість та гра твоїх арф; вистелено під тобою червою, і червяк накриває тебе...

—Thy pomp is brought down to Sheol, the noise of thy lyres: the maggot is spread under thee, and worms cover thee.

12 Я к спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів!

How art thou fallen from heaven, Lucifer, son of the morning! Thou art cut down to the ground, that didst prostrate the nations!

13 Т и ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних,

And thou that didst say in thy heart, I will ascend into the heavens, I will exalt my throne above the stars of God, and I will sit upon the mount of assembly, in the recesses of the north;

14 п ідіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!

I will ascend above the heights of the clouds, I will be like the Most High:

15 Т а скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу!

none the less art thou brought down to Sheol, to the recesses of the pit.

16 Т і, що на тебе дивитися будуть, приглядатися будуть до тебе, звернути увагу на тебе: Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царства труситись,

They that see thee shall narrowly look upon thee; they shall consider thee, Is this the man that made the earth to tremble, that shook kingdoms;

17 щ о він обертав у пустиню вселенну, а міста її бурив, що в'язнів своїх не пускав він додому?

made the world as a wilderness, and overthrew the cities thereof; dismissed not his prisoners homewards?

18 У сі царі людів, вони всі у славі лягли, кожен у своїй усипальні,

—All the kings of the nations, all of them, lie in glory, every one in his own house;

19 т и ж від гробу свого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь спускаються, як потоптаний труп...

but thou art cast out of thy grave like an abominable branch, covered with the slain—those thrust through with the sword, that go down to the stones of the pit: like a carcase trodden under foot.

20 Т и не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав... Насіння злочинців повік не згадається!

Thou shalt not be joined with them in burial; for thou hast destroyed thy land, hast slain thy people. Of the seed of evildoers no mention shall be made for ever.

21 Й ого дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами.

Prepare ye slaughter for his children, because of the iniquity of their fathers; that they may not rise up and possess the earth, nor fill the face of the world with cities.

22 І на них Я повстану, говорить Господь Саваот, і витну ім'я Вавилону й останок його, і нащадка й онука, говорить Господь!

For I will rise up against them, saith Jehovah of hosts, and cut off from Babylon name and remnant, and scion and descendant, saith Jehovah.

23 І вчиню Я його їжакові оселею та водним багном, і мітлою вигублення позамітаю його, говорить Господь Саваот!

And I will make it a possession for the bittern, and pools of water; and I will sweep it with the besom of destruction, saith Jehovah of hosts.

24 П рисягав був Господь Саваот та казав: Поправді, як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив те сповниться,

Jehovah of hosts hath sworn saying, Assuredly as I have thought, so shall it come to pass; and as I have purposed, it shall stand:

25 щ об стовкти асирійця в країні Моїй, і на горах Моїх розтопчу Я його! І ярмо його здійметься з них, і тягар його скинеться з їхніх рамен!

to break the Assyrian in my land; and upon my mountains will I tread him under foot; and his yoke shall depart from off them, and his burden depart from off their shoulders.

26 Ц е та рада, яка про всю землю ураджена, і це та рука, що простягнена на всі народи.

This is the counsel which is purposed concerning the whole earth; and this is the hand which is stretched out upon all the nations.

27 Б о врадив Господь Саваот, і хто Його раду відмінить? А рука Його витягнена, й хто відверне її?

For Jehovah of hosts hath purposed, and who shall frustrate ? And his hand is stretched out, and who shall turn it back?

28 У році смерти царя Ахаза було таке пророцтво:

In the year of the death of king Ahaz was this burden:

29 Н е тішся, уся филистимськая земле, що зламане жезло, яке тебе вдарило, бо з гадючого кореня виповзе люта змія, і огнистий летючий дракон буде плодом її!

Rejoice not thou, Philistia, all of thee, because the rod that smote thee is broken; for out of the serpent's root shall come forth a viper, and his fruit shall be a fiery flying serpent.

30 І пастися будуть перворідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом виморю, і рештки твої він доб'є!

And the firstborn of the poor shall feed, and the needy shall lie down in safety; but I will kill thy root with famine, and thy remnant shall be slain.

31 П лач же, брамо, ти ж місто, кричи, розпливлася ти, вся филистимськая земле, бо приходить із півночі дим, і не буде нікого, хто відстав би з його вояків!

Howl, O gate! cry, O city! thou, Philistia, art wholly dissolved; for there cometh from the north a smoke, and none remaineth apart in his gatherings.

32 І що відповісться народнім послам? Що Сіона Господь заложив, і сховаються в ньому убогі з народу Його!

And what shall be answered to the messengers of the nation? That Jehovah hath founded Zion, and the afflicted of his people find refuge in it.