1 О тож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.

At this also my heart trembleth, and is moved out of his place.

2 У важливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,

Hear attentively the noise of his voice, and the sound that goeth out of his mouth.

3 й ого Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.

He directeth it under the whole heaven, and his lightning unto the ends of the earth.

4 З а Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.

After it a voice roareth: he thundereth with the voice of his excellency; and he will not stay them when his voice is heard.

5 Б ог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.

God thundereth marvellously with his voice; great things doeth he, which we cannot comprehend.

6 Д о снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!

For he saith to the snow, Be thou on the earth; likewise to the small rain, and to the great rain of his strength.

7 В ін руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.

He sealeth up the hand of every man; that all men may know his work.

8 І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.

Then the beasts go into dens, and remain in their places.

9 І з кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.

Out of the south cometh the whirlwind: and cold out of the north.

10 В ід Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.

By the breath of God frost is given: and the breadth of the waters is straitened.

11 Т акож Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,

Also by watering he wearieth the thick cloud: he scattereth his bright cloud:

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,

and it is turned round about by his counsels: that they may do whatsoever he commandeth them upon the face of the world in the earth.

13 в ін наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.

He causeth it to come, whether for correction, or for his land, or for mercy.

14 Б ери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!

Hearken unto this, O Job: stand still, and consider the wondrous works of God.

15 Ч и ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?

Dost thou know when God disposed them, and caused the light of his cloud to shine?

16 Ч и ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,

Dost thou know the balancings of the clouds, the wondrous works of him which is perfect in knowledge?

17 т и, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?

How thy garments are warm, when he quieteth the earth by the south wind?

18 Ч и ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?

Hast thou with him spread out the sky, which is strong, and as a molten looking glass?

19 Н авчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.

Teach us what we shall say unto him; for we cannot order our speech by reason of darkness.

20 Ч и Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?

Shall it be told him that I speak? if a man speak, surely he shall be swallowed up.

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.

And now men see not the bright light which is in the clouds: but the wind passeth, and cleanseth them.

22 І з півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.

Fair weather cometh out of the north: with God is terrible majesty.

23 В семогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.

Touching the Almighty, we cannot find him out: he is excellent in power, and in judgment, and in plenty of justice: he will not afflict.

24 Т ому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.

Men do therefore fear him: he respecteth not any that are wise of heart.