1 І було мені слово Господнє таке:

Moreover the word of the Lord came unto me, saying,

2 С ину людський, зверни своє обличчя до гори Сеїр, і пророкуй на неї

Son of man, set thy face against mount Seir, and prophesy against it,

3 т а й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, горо Сеїре, і витягну руку Свою на тебе, й оберну тебе на спустошення та на сплюндрування.

and say unto it, Thus saith the Lord God; Behold, O mount Seir, I am against thee, and I will stretch out mine hand against thee, and I will make thee most desolate.

4 М іста твої оберну на руїну, а ти будеш спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!

I will lay thy cities waste, and thou shalt be desolate, and thou shalt know that I am the Lord.

5 З а те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої,

Because thou hast had a perpetual hatred, and hast shed the blood of the children of Israel by the force of the sword in the time of their calamity, in the time that their iniquity had an end:

6 т ому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!

therefore, as I live, saith the Lord God, I will prepare thee unto blood, and blood shall pursue thee: sith thou hast not hated blood, even blood shall pursue thee.

7 О берну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.

Thus will I make mount Seir most desolate, and cut off from it him that passeth out and him that returneth.

8 І наповню його гори трупами його! Згір'я твої й долини твої та всі твої річища, побиті мечем попадають у них!

And I will fill his mountains with his slain men: in thy hills, and in thy valleys, and in all thy rivers, shall they fall that are slain with the sword.

9 Н а вічні руїни оберну Я тебе, а міста твої не заселяться, і пізнаєте ви, що Я Господь!

I will make thee perpetual desolations, and thy cities shall not return: and ye shall know that I am the Lord.

10 З а те, що ти кажеш: Два ці народи, і два ці краї будуть мої, і ми посядемо те, де Господь був,

Because thou hast said, These two nations and these two countries shall be mine, and we will possess it; whereas the Lord was there:

11 т ому, як живий Я, говорить Господь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздрістю твоєю, які ти робив із своєї ненависти до них, і вони пізнають Мене, коли буду судити тебе.

therefore, as I live, saith the Lord God, I will even do according to thine anger, and according to thine envy which thou hast used out of thy hatred against them; and I will make myself known among them, when I have judged thee.

12 І пізнаєш ти, що Я Господь, чув усі образи твої, які ти казав на Ізраїлеві гори, говорячи: Вони опустошілі, дані нам на їжу!

And thou shalt know that I am the Lord, and that I have heard all thy blasphemies which thou hast spoken against the mountains of Israel, saying, They are laid desolate, they are given us to consume.

13 І ви величалися проти Мене своїми устами, і збільшували проти Мене слова свої, Я це чув!

Thus with your mouth ye have boasted against me, and have multiplied your words against me: I have heard them.

14 Т ак говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню її тобі спустошенням!

Thus saith the Lord God; When the whole earth rejoiceth, I will make thee desolate.

15 Я к радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі. Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!

As thou didst rejoice at the inheritance of the house of Israel, because it was desolate, so will I do unto thee: thou shalt be desolate, O mount Seir, and all Idumea, even all of it: and they shall know that I am the Lord.