1 О це Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть.
Behold my servant, whom I uphold; mine elect, in whom my soul delighteth; I have put my spirit upon him: he shall bring forth judgment to the Gentiles.
2 В ін не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу.
He shall not cry, nor lift up, nor cause his voice to be heard in the street.
3 В ін очеретини надломленої не доломить, і ґнота тліючого не погасить, буде суд видавати за правдою.
A bruised reed shall he not break, and the smoking flax shall he not quench: he shall bring forth judgment unto truth.
4 Н е втомиться Він, і не знеможеться, поки присуду не покладе на землі, і будуть чекати Закона Його острови.
He shall not fail nor be discouraged, till he have set judgment in the earth: and the isles shall wait for his law.
5 Г оворить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.
Thus saith God the Lord, he that created the heavens, and stretched them out; he that spread forth the earth, and that which cometh out of it; he that giveth breath unto the people upon it, and spirit to them that walk therein:
6 Я , Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам,
I the Lord have called thee in righteousness, and will hold thine hand, and will keep thee, and give thee for a covenant of the people, for a light of the Gentiles;
7 щ об очі відкрити незрячим, щоб вивести в'язня з в'язниці, а з темниці тих мешканців темряви!
to open the blind eyes, to bring out the prisoners from the prison, and them that sit in darkness out of the prison house.
8 Я Господь, оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам.
I am the Lord: that is my name: and my glory will I not give to another, neither my praise to graven images.
9 Р ечі давні прийшли ось, нові ж Я повім, дам почути вам про них, поки виростуть.
Behold, the former things are come to pass, and new things do I declare: before they spring forth I tell you of them.
10 З аспівайте для Господа пісню нову, від краю землі Йому хвалу! Нехай шумить море, і все, що є в ньому, острови та їхні мешканці!
Sing unto the Lord a new song, and his praise from the end of the earth, ye that go down to the sea, and all that is therein; the isles, and the inhabitants thereof.
11 Х ай голосно кличуть пустиня й міста її, оселі, що в них проживає Кедар! Хай виспівують мешканці скелі, хай кричать із вершини гірської!
Let the wilderness and the cities thereof lift up their voice, the villages that Kedar doth inhabit: let the inhabitants of the rock sing, let them shout from the top of the mountains.
12 Н ехай Господу честь віддадуть, і на островах Його славу звіщають!
Let them give glory unto the Lord, and declare his praise in the islands.
13 Г осподь вийде, як лицар, розбудить завзяття Своє, як вояк, підійме Він окрик та буде кричати, переможе Своїх ворогів!
The Lord shall go forth as a mighty man, he shall stir up jealousy like a man of war: he shall cry, yea, roar; he shall prevail against his enemies.
14 Я відвіку мовчав, мовчазний був та стримувався, а тепер Я кричатиму, мов породілля! буду тяжко зідхати й хапати повітря!
I have long time holden my peace; I have been still, and refrained myself: now will I cry like a travailing woman; I will destroy and devour at once.
15 С пустошу Я гори й підгірки, і всі їхні зілля посушу, і річки оберну в острови, і стави повисушую!
I will make waste mountains and hills, and dry up all their herbs; and I will make the rivers islands, and I will dry up the pools.
16 І Я попроваджу незрячих дорогою, якої не знають, стежками незнаними їх поведу, оберну перед ними темноту на світло, а нерівне в рівнину. Оце речі, які Я зроблю, і їх не покину!
And I will bring the blind by a way that they knew not; I will lead them in paths that they have not known: I will make darkness light before them, and crooked things straight. These things will I do unto them, and not forsake them.
17 В ідступлять назад, посоромляться соромом ті, хто надію складав на божка, хто бовванам казав: Ви наші боги!
They shall be turned back, they shall be greatly ashamed, that trust in graven images, that say to the molten images, Ye are our gods.
18 П очуйте, глухі, а незрячі, прозріте, щоб бачити!
Hear, ye deaf; and look, ye blind, that ye may see.
19 Х то сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його? Хто сліпий, як довірений, і сліпий, як раб Господа?
Who is blind, but my servant? or deaf, as my messenger that I sent? who is blind as he that is perfect, and blind as the Lord’s servant?
20 Т и бачив багато, але не зберіг, мав вуха відкриті, але не почув.
seeing many things, but thou observest not; opening the ears, but he heareth not.
21 Г осподь захотів був того ради правди Своєї, збільшив та прославив Закона.
The Lord is well pleased for his righteousness’ sake; he will magnify the law, and make it honourable.
22 А ле він народ попустошений та поплюндрований; усі вони по печерах пов'язані та по в'язницях поховані; стали вони за грабіж, і немає визвольника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни!
But this is a people robbed and spoiled; they are all of them snared in holes, and they are hid in prison houses: they are for a prey, and none delivereth; for a spoil, and none saith, Restore.
23 Х то з вас візьме оце до вух, на майбутнє почує й послухає?
Who among you will give ear to this? who will hearken and hear for the time to come?
24 Х то Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжникам? Хіба ж не Господь, що ми проти Нього грішили були і не хотіли ходити путями Його, а Закона Його ми не слухали?
Who gave Jacob for a spoil, and Israel to the robbers? did not the Lord, he against whom we have sinned? for they would not walk in his ways, neither were they obedient unto his law.
25 І Він вилив на нього жар гніву Свого та насилля війни, що палахкотіло навколо його, та він не пізнав, і в ньому горіло воно, та не брав він до серця цього!
Therefore he hath poured upon him the fury of his anger, and the strength of battle: and it hath set him on fire round about, yet he knew not; and it burned him, yet he laid it not to heart.