1 О це Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть.

Вот, Отрок Мой, Которого Я держу за руку, избранный Мой, к которому благоволит душа Моя. Положу дух Мой на Него, и возвестит народам суд;

2 В ін не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу.

не возопиет и не возвысит голоса Своего, и не даст услышать его на улицах;

3 В ін очеретини надломленої не доломить, і ґнота тліючого не погасить, буде суд видавати за правдою.

трости надломленной не переломит, и льна курящегося не угасит; будет производить суд по истине;

4 Н е втомиться Він, і не знеможеться, поки присуду не покладе на землі, і будуть чекати Закона Його острови.

не ослабеет и не изнеможет, доколе на земле не утвердит суда, и на закон Его будут уповать острова.

5 Г оворить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.

Так говорит Господь Бог, сотворивший небеса и пространство их, распростерший землю с произведениями ее, дающий дыхание народу на ней и дух ходящим по ней.

6 Я , Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам,

Я, Господь, призвал Тебя в правду, и буду держать Тебя за руку и хранить Тебя, и поставлю Тебя в завет для народа, во свет для язычников,

7 щ об очі відкрити незрячим, щоб вивести в'язня з в'язниці, а з темниці тих мешканців темряви!

чтобы открыть глаза слепых, чтобы узников вывести из заключения и сидящих во тьме--из темницы.

8 Я Господь, оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам.

Я Господь, это--Мое имя, и не дам славы Моей иному и хвалы Моей истуканам.

9 Р ечі давні прийшли ось, нові ж Я повім, дам почути вам про них, поки виростуть.

Вот, прежде сбылось, и новое Я возвещу; прежде нежели оно произойдет, Я возвещу вам.

10 З аспівайте для Господа пісню нову, від краю землі Йому хвалу! Нехай шумить море, і все, що є в ньому, острови та їхні мешканці!

Пойте Господу новую песнь, хвалу Ему от концов земли, вы, плавающие по морю, и всё, наполняющее его, острова и живущие на них.

11 Х ай голосно кличуть пустиня й міста її, оселі, що в них проживає Кедар! Хай виспівують мешканці скелі, хай кричать із вершини гірської!

Да возвысит голос пустыня и города ее, селения, где обитает Кидар; да торжествуют живущие на скалах, да возглашают с вершин гор.

12 Н ехай Господу честь віддадуть, і на островах Його славу звіщають!

Да воздадут Господу славу, и хвалу Его да возвестят на островах.

13 Г осподь вийде, як лицар, розбудить завзяття Своє, як вояк, підійме Він окрик та буде кричати, переможе Своїх ворогів!

Господь выйдет, как исполин, как муж браней возбудит ревность; воззовет и поднимет воинский крик, и покажет Себя сильным против врагов Своих.

14 Я відвіку мовчав, мовчазний був та стримувався, а тепер Я кричатиму, мов породілля! буду тяжко зідхати й хапати повітря!

Долго молчал Я, терпел, удерживался; теперь буду кричать, как рождающая, буду разрушать и поглощать всё;

15 С пустошу Я гори й підгірки, і всі їхні зілля посушу, і річки оберну в острови, і стави повисушую!

опустошу горы и холмы, и всю траву их иссушу; и реки сделаю островами, и осушу озера;

16 І Я попроваджу незрячих дорогою, якої не знають, стежками незнаними їх поведу, оберну перед ними темноту на світло, а нерівне в рівнину. Оце речі, які Я зроблю, і їх не покину!

и поведу слепых дорогою, которой они не знают, неизвестными путями буду вести их; мрак сделаю светом пред ними, и кривые пути--прямыми: вот что Я сделаю для них и не оставлю их.

17 В ідступлять назад, посоромляться соромом ті, хто надію складав на божка, хто бовванам казав: Ви наші боги!

Тогда обратятся вспять и великим стыдом покроются надеющиеся на идолов, говорящие истуканам: 'вы наши боги'.

18 П очуйте, глухі, а незрячі, прозріте, щоб бачити!

Слушайте, глухие, и смотрите, слепые, чтобы видеть.

19 Х то сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його? Хто сліпий, як довірений, і сліпий, як раб Господа?

Кто так слеп, как раб Мой, и глух, как вестник Мой, Мною посланный? Кто так слеп, как возлюбленный, так слеп, как раб Господа?

20 Т и бачив багато, але не зберіг, мав вуха відкриті, але не почув.

Ты видел многое, но не замечал; уши были открыты, но не слышал.

21 Г осподь захотів був того ради правди Своєї, збільшив та прославив Закона.

Господу угодно было, ради правды Своей, возвеличить и прославить закон.

22 А ле він народ попустошений та поплюндрований; усі вони по печерах пов'язані та по в'язницях поховані; стали вони за грабіж, і немає визвольника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни!

Но это народ разоренный и разграбленный; все они связаны в подземельях и сокрыты в темницах; сделались добычею, и нет избавителя; ограблены, и никто не говорит: 'отдай назад!'

23 Х то з вас візьме оце до вух, на майбутнє почує й послухає?

Кто из вас приклонил к этому ухо, вникнул и выслушал это для будущего?

24 Х то Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжникам? Хіба ж не Господь, що ми проти Нього грішили були і не хотіли ходити путями Його, а Закона Його ми не слухали?

Кто предал Иакова на разорение и Израиля грабителям? не Господь ли, против Которого мы грешили? Не хотели они ходить путями Его и не слушали закона Его.

25 І Він вилив на нього жар гніву Свого та насилля війни, що палахкотіло навколо його, та він не пізнав, і в ньому горіло воно, та не брав він до серця цього!

И Он излил на них ярость гнева Своего и лютость войны: она окружила их пламенем со всех сторон, но они не примечали; и горела у них, но они не уразумели этого сердцем.