1 Я к Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,

Когда же узнал Иисус о фарисеев слухе, что Он более приобретает учеников и крестит, нежели Иоанн, --

2 х оч Ісус не христив Сам, а учні Його,

хотя Сам Иисус не крестил, а ученики Его, --

3 В ін покинув Юдею та знову пішов у Галілею.

то оставил Иудею и пошел опять в Галилею.

4 І потрібно було Самарію Йому переходити.

Надлежало же Ему проходить через Самарию.

5 О тож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.

Итак приходит Он в город Самарийский, называемый Сихарь, близ участка земли, данного Иаковом сыну своему Иосифу.

6 Т ам же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

Там был колодезь Иаковлев. Иисус, утрудившись от пути, сел у колодезя. Было около шестого часа.

7 Н адходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!

Приходит женщина из Самарии почерпнуть воды. Иисус говорит ей: дай Мне пить.

8 Б о учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.

Ибо ученики Его отлучились в город купить пищи.

9 Т оді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.

Женщина Самарянская говорит Ему: как ты, будучи Иудей, просишь пить у меня, Самарянки? ибо Иудеи с Самарянами не сообщаются.

10 І сус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.

Иисус сказал ей в ответ: если бы ты знала дар Божий и Кто говорит тебе: дай Мне пить, то ты сама просила бы у Него, и Он дал бы тебе воду живую.

11 К аже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?

Женщина говорит Ему: господин! тебе и почерпнуть нечем, а колодезь глубок; откуда же у тебя вода живая?

12 Ч и Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?

Неужели ты больше отца нашего Иакова, который дал нам этот колодезь и сам из него пил, и дети его, и скот его?

13 І сус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.

Иисус сказал ей в ответ: всякий, пьющий воду сию, возжаждет опять,

14 А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.

а кто будет пить воду, которую Я дам ему, тот не будет жаждать вовек; но вода, которую Я дам ему, сделается в нем источником воды, текущей в жизнь вечную.

15 К аже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.

Женщина говорит Ему: господин! дай мне этой воды, чтобы мне не иметь жажды и не приходить сюда черпать.

16 Г оворить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.

Иисус говорит ей: пойди, позови мужа твоего и приди сюда.

17 Ж інка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.

Женщина сказала в ответ: у меня нет мужа. Иисус говорит ей: правду ты сказала, что у тебя нет мужа,

18 Б о п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала.

ибо у тебя было пять мужей, и тот, которого ныне имеешь, не муж тебе; это справедливо ты сказала.

19 К аже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.

Женщина говорит Ему: Господи! вижу, что Ты пророк.

20 О тці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.

Отцы наши поклонялись на этой горе, а вы говорите, что место, где должно поклоняться, находится в Иерусалиме.

21 І сус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.

Иисус говорит ей: поверь Мне, что наступает время, когда и не на горе сей, и не в Иерусалиме будете поклоняться Отцу.

22 В и вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.

Вы не знаете, чему кланяетесь, а мы знаем, чему кланяемся, ибо спасение от Иудеев.

23 А ле наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.

Но настанет время и настало уже, когда истинные поклонники будут поклоняться Отцу в духе и истине, ибо таких поклонников Отец ищет Себе.

24 Б ог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.

Бог есть дух, и поклоняющиеся Ему должны поклоняться в духе и истине.

25 В ідказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.

Женщина говорит Ему: знаю, что придет Мессия, то есть Христос; когда Он придет, то возвестит нам все.

26 П ромовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...

Иисус говорит ей: это Я, Который говорю с тобою.

27 І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?

В это время пришли ученики Его, и удивились, что Он разговаривал с женщиною; однакож ни один не сказал: чего Ты требуешь? или: о чем говоришь с нею?

28 П окинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:

Тогда женщина оставила водонос свой и пошла в город, и говорит людям:

29 Х одіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?

пойдите, посмотрите Человека, Который сказал мне все, что я сделала: не Он ли Христос?

30 І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.

Они вышли из города и пошли к Нему.

31 Т им часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!

Между тем ученики просили Его, говоря: Равви! ешь.

32 А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви.

Но Он сказал им: у Меня есть пища, которой вы не знаете.

33 П итали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?

Посему ученики говорили между собою: разве кто принес Ему есть?

34 І сус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.

Иисус говорит им: Моя пища есть творить волю Пославшего Меня и совершить дело Его.

35 Ч и не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!

Не говорите ли вы, что еще четыре месяца, и наступит жатва? А Я говорю вам: возведите очи ваши и посмотрите на нивы, как они побелели и поспели к жатве.

36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.

Жнущий получает награду и собирает плод в жизнь вечную, так что и сеющий и жнущий вместе радоваться будут,

37 Б о про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.

ибо в этом случае справедливо изречение: один сеет, а другой жнет.

38 Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.

Я послал вас жать то, над чем вы не трудились: другие трудились, а вы вошли в труд их.

39 З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!

И многие Самаряне из города того уверовали в Него по слову женщины, свидетельствовавшей, что Он сказал ей все, что она сделала.

40 А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.

И потому, когда пришли к Нему Самаряне, то просили Его побыть у них; и Он пробыл там два дня.

41 З начно ж більш вони ввірували через слово Його.

И еще большее число уверовали по Его слову.

42 А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!

А женщине той говорили: уже не по твоим речам веруем, ибо сами слышали и узнали, что Он истинно Спаситель мира, Христос.

43 Я к минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

По прошествии же двух дней Он вышел оттуда и пошел в Галилею,

44 С ам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.

ибо Сам Иисус свидетельствовал, что пророк не имеет чести в своем отечестве.

45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.

Когда пришел Он в Галилею, то Галилеяне приняли Его, видев все, что Он сделал в Иерусалиме в праздник, --ибо и они ходили на праздник.

46 Т оді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.

Итак Иисус опять пришел в Кану Галилейскую, где претворил воду в вино. В Капернауме был некоторый царедворец, у которого сын был болен.

47 В ін, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

Он, услышав, что Иисус пришел из Иудеи в Галилею, пришел к Нему и просил Его придти и исцелить сына его, который был при смерти.

48 І сус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!

Иисус сказал ему: вы не уверуете, если не увидите знамений и чудес.

49 Ц аредворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!

Царедворец говорит Ему: Господи! приди, пока не умер сын мой.

50 П ромовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.

Иисус говорит ему: пойди, сын твой здоров. Он поверил слову, которое сказал ему Иисус, и пошел.

51 А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе.

На дороге встретили его слуги его и сказали: сын твой здоров.

52 А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.

Он спросил у них: в котором часу стало ему легче? Ему сказали: вчера в седьмом часу горячка оставила его.

53 З розумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім.

Из этого отец узнал, что это был тот час, в который Иисус сказал ему: сын твой здоров, и уверовал сам и весь дом его.

54 Ц е знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.

Это второе чудо сотворил Иисус, возвратившись из Иудеи в Галилею.