1 І нарікали Маріям та Аарон на Мойсея за жінку кушитянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку.

И упрекали Мариам и Аарон Моисея за жену Ефиоплянку, которую он взял, --ибо он взял Ефиоплянку, --

2 І казали вони: Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами? І почув це Господь.

и сказали: одному ли Моисею говорил Господь? не говорил ли Он и нам? И услышал Господь.

3 А той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі.

Моисей же был человек кротчайший из всех людей на земле.

4 І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Маріям: Вийдіть ви троє до скинії заповіту. І вони троє вийшли.

И сказал Господь внезапно Моисею и Аарону и Мариами: выйдите вы трое к скинии собрания. И вышли все трое.

5 І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Маріям. І вийшли обоє вони.

И сошел Господь в облачном столпе, и стал у входа скинии, и позвал Аарона и Мариам, и вышли они оба.

6 І сказав Він: Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду.

И сказал: слушайте слова Мои: если бывает у вас пророк Господень, то Я открываюсь ему в видении, во сне говорю с ним;

7 Н е так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений!

но не так с рабом Моим Моисеем, --он верен во всем дому Моем:

8 Г оворю Я з ним уста до уст, а не видінням і не загадками, і Образ Господа він оглядає. І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?

устами к устам говорю Я с ним, и явно, а не в гаданиях, и образ Господа он видит; как же вы не убоялись упрекать раба Моего, Моисея?

9 І запалав гнів Господній на них, і Він пішов,

И воспламенился гнев Господа на них, и Он отошел.

10 а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям прокажена, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!

И облако отошло от скинии, и вот, Мариам покрылась проказою, как снегом. Аарон взглянул на Мариам, и вот, она в проказе.

11 І сказав Аарон до Мойсея: Будь ласкав, мій пане, не поклади ж на нас гріха, що були ми нерозумні та що прогрішились!

И сказал Аарон Моисею: господин мой! не поставь нам в грех, что мы поступили глупо и согрешили;

12 Н ехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утроби матері своєї, то зітліла половина тіла її.

не попусти, чтоб она была, как мертворожденный, у которого, когда он выходит из чрева матери своей, истлела уже половина тела.

13 І Мойсей кликав до Господа, говорячи: Боже, вилікуй же її!

И возопил Моисей к Господу, говоря: Боже, исцели ее!

14 І сказав Господь до Мойсея: А коли б її батько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоромлена? Вона буде замкнена сім день поза табором, а потім повернеться.

И сказал Господь Моисею: если бы отец ее плюнул ей в лице, то не должна ли была бы она стыдиться семь дней? итак пусть будет она в заключении семь дней вне стана, а после опять возвратится.

15 І була замкнена Маріям поза табором сім день, а народ не рушив аж до повернення Маріям.

И пробыла Мариам в заключении вне стана семь дней, и народ не отправлялся в путь, доколе не возвратилась Мариам.

16 А потім рушив народ із Гацероту, і таборував у пустині Паран.

(13-1) После сего народ двинулся из Асирофа, и остановился в пустыне Фаран.