1 К оли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблять вони неправдиве, і злодій приходить, грабує на вулиці банда.

Когда Я врачевал Израиля, открылась неправда Ефрема и злодейство Самарии: ибо они поступают лживо; и входит вор, и разбойник грабит по улицам.

2 І не думають в серці своєму, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. Тепер їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям Моїм поставали.

Не помышляют они в сердце своем, что Я помню все злодеяния их; теперь окружают их дела их; они пред лицем Моим.

3 В они злістю своєю втішають царя, а своїми обманами зверхників.

Злодейством своим они увеселяют царя и обманами своими--князей.

4 У сі вони чинять перелюб, мов піч, яку пекар розпалює, що напалювати перестає, як тісто замісить та вкисне воно.

Все они пылают прелюбодейством, как печь, растопленная пекарем, который перестает поджигать ее, когда замесит тесто и оно вскиснет.

5 У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простяг до насмішників руку свою.

'День нашего царя!' князья, разгоряченные до болезни вином, а он протягивает руку свою к кощунам.

6 Б о їхнє нутро, як піч, у них палає їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ранок горить, як палючий огонь.

Ибо они коварством своим делают сердце свое подобным печи: пекарь их спит всю ночь, а утром она горит, как пылающий огонь.

7 В они всі гарячі, як піч, і суддів своїх пожирають. Усі царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до Мене.

Все они распалены, как печь, и пожирают судей своих; все цари их падают, и никто из них не взывает ко Мне.

8 З мішався Єфрем із народами, Єфрем став млинцем, що печеться неперевернений.

Ефрем смешался с народами, Ефрем стал, как неповороченный хлеб.

9 Й ого силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волосся посивіло в нього, а того він не знає.

Чужие пожирали силу его и он не замечал; седина покрыла его, а он не знает.

10 І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не вертаються, і не шукають Його у всім цім.

И гордость Израиля унижена в глазах их и при всем том они не обратились к Господу Богу своему и не взыскали Его.

11 А Єфрем став, як голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.

И стал Ефрем, как глупый голубь, без сердца: зовут Египтян, идут в Ассирию.

12 Я к підуть вони, розтягну Свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою Я їх караю.

Когда они пойдут, Я закину на них сеть Мою; как птиц небесных низвергну их; накажу их, как слышало собрание их.

13 Г оре їм, бо від Мене вони відійшли, погуба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.

Горе им, что они удалились от Меня; гибель им, что они отпали от Меня! Я спасал их, а они ложь говорили на Меня.

14 І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ложах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.

И не взывали ко Мне сердцем своим, когда вопили на ложах своих; собираются из-за хлеба и вина, а от Меня удаляются.

15 А Я їх картав, їхні рамена зміцняв, а вони зло на Мене задумують...

Я вразумлял и укреплял мышцы их, а они умышляли злое против Меня.

16 В они навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той обманливий лук... Упадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в єгипетськім краї!

Они обращались, но не к Всевышнему, стали--как неверный лук; падут от меча князья их за дерзость языка своего; это будет посмеянием над ними в земле Египетской.