1 Т ого часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.

В то время проходил Иисус в субботу засеянными полями; ученики же Его взалкали и начали срывать колосья и есть.

2 П обачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу...

Фарисеи, увидев это, сказали Ему: вот, ученики Твои делают, чего не должно делать в субботу.

3 А Він відповів їм: Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?

Он же сказал им: разве вы не читали, что сделал Давид, когда взалкал сам и бывшие с ним?

4 Я к він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?

как он вошел в дом Божий и ел хлебы предложения, которых не должно было есть ни ему, ни бывшим с ним, а только одним священникам?

5 А бо ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі, і невинні вони?

Или не читали ли вы в законе, что в субботы священники в храме нарушают субботу, однако невиновны?

6 А Я вам кажу, що тут Більший, як храм!

Но говорю вам, что здесь Тот, Кто больше храма;

7 К оли б знали ви, що то є: Милости хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних...

если бы вы знали, что значит: милости хочу, а не жертвы, то не осудили бы невиновных,

8 Б о Син Людський Господь і суботі!

ибо Сын Человеческий есть господин и субботы.

9 І , вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.

И, отойдя оттуда, вошел Он в синагогу их.

10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу?

И вот, там был человек, имеющий сухую руку. И спросили Иисуса, чтобы обвинить Его: можно ли исцелять в субботы?

11 А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?

Он же сказал им: кто из вас, имея одну овцу, если она в субботу упадет в яму, не возьмет ее и не вытащит?

12 А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу!

Сколько же лучше человек овцы! Итак можно в субботы делать добро.

13 І каже тоді чоловікові: Простягни свою руку! Той простяг, і стала здорова вона, як і друга...

Тогда говорит человеку тому: протяни руку твою. И он протянул, и стала она здорова, как другая.

14 Ф арисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, як би Його погубити?...

Фарисеи же, выйдя, имели совещание против Него, как бы погубить Его. Но Иисус, узнав, удалился оттуда.

15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. І багато пішло вслід за Ним, і Він їх уздоровив усіх.

И последовало за Ним множество народа, и Он исцелил их всех

16 А Він наказав їм суворо Його не виявляти,

и запретил им объявлять о Нем,

17 щ об справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:

да сбудется реченное через пророка Исаию, который говорит:

18 О то Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього, і Він суд проголосить поганам.

Се, Отрок Мой, Которого Я избрал, Возлюбленный Мой, Которому благоволит душа Моя. Положу дух Мой на Него, и возвестит народам суд;

19 В ін не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.

не воспрекословит, не возопиет, и никто не услышит на улицах голоса Его;

20 В ін очеретини надломленої не доломить, і ґнота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги...

трости надломленной не переломит, и льна курящегося не угасит, доколе не доставит суду победы;

21 І погани надіятись будуть на Ймення Його!

и на имя Его будут уповать народы.

22 Т оді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, і Він уздоровив його, так що німий став говорити та бачити.

Тогда привели к Нему бесноватого слепого и немого; и исцелил его, так что слепой и немой стал и говорить и видеть.

23 І дивувались усі люди й казали: Чи ж не Син це Давидів?

И дивился весь народ и говорил: не это ли Христос, сын Давидов?

24 Ф арисеї ж, почувши, сказали: Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів.

Фарисеи же, услышав, сказали: Он изгоняет бесов не иначе, как веельзевула, князя бесовского.

25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються.

Но Иисус, зная помышления их, сказал им: всякое царство, разделившееся само в себе, опустеет; и всякий город или дом, разделившийся сам в себе, не устоит.

26 І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його?

И если сатана сатану изгоняет, то он разделился сам с собою: как же устоит царство его?

27 І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші? Тому вони стануть вам суддями.

И если Я веельзевула изгоняю бесов, то сыновья ваши чьею изгоняют? Посему они будут вам судьями.

28 А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже.

Если же Я Духом Божиим изгоняю бесов, то конечно достигло до вас Царствие Божие.

29 А бо як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує.

Или, как может кто войти в дом сильного и расхитить вещи его, если прежде не свяжет сильного? и тогда расхитит дом его.

30 Х то не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає.

Кто не со Мною, тот против Меня; и кто не собирает со Мною, тот расточает.

31 Т ому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься!

Посему говорю вам: всякий грех и хула простятся человекам, а хула на Духа не простится человекам;

32 І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!

если кто скажет слово на Сына Человеческого, простится ему; если же кто скажет на Духа Святаго, не простится ему ни в сем веке, ни в будущем.

33 А бо виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду!

Или признайте дерево хорошим и плод его хорошим; или признайте дерево худым и плод его худым, ибо дерево познается по плоду.

34 Р оде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.

Порождения ехиднины! как вы можете говорить доброе, будучи злы? Ибо от избытка сердца говорят уста.

35 Д обра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.

Добрый человек из доброго сокровища выносит доброе, а злой человек из злого сокровища выносит злое.

36 К ажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!

Говорю же вам, что за всякое праздное слово, какое скажут люди, дадут они ответ в день суда:

37 Б о зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.

ибо от слов своих оправдаешься, и от слов своих осудишься.

38 Т оді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе.

Тогда некоторые из книжников и фарисеев сказали: Учитель! хотелось бы нам видеть от Тебя знамение.

39 А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.

Но Он сказал им в ответ: род лукавый и прелюбодейный ищет знамения; и знамение не дастся ему, кроме знамения Ионы пророка;

40 Я к Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.

ибо как Иона был во чреве кита три дня и три ночи, так и Сын Человеческий будет в сердце земли три дня и три ночи.

41 Н іневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!

Ниневитяне восстанут на суд с родом сим и осудят его, ибо они покаялись от проповеди Иониной; и вот, здесь больше Ионы.

42 Ц ариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон!

Царица южная восстанет на суд с родом сим и осудит его, ибо она приходила от пределов земли послушать мудрости Соломоновой; и вот, здесь больше Соломона.

43 А коли дух нечистий виходить із людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знаходить.

Когда нечистый дух выйдет из человека, то ходит по безводным местам, ища покоя, и не находит;

44 Т оді він говорить: Вернуся до дому свого, звідки вийшов. А як вернеться він, то хату знаходить порожню, заметену й прибрану.

тогда говорит: возвращусь в дом мой, откуда я вышел. И, придя, находит незанятым, выметенным и убранным;

45 Т оді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, і входять вони та й живуть тут. І буде останнє людині тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому!

тогда идет и берет с собою семь других духов, злейших себя, и, войдя, живут там; и бывает для человека того последнее хуже первого. Так будет и с этим злым родом.

46 К оли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити.

Когда же Он еще говорил к народу, Матерь и братья Его стояли вне, желая говорить с Ним.

47 І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають.

И некто сказал Ему: вот Матерь Твоя и братья Твои стоят вне, желая говорить с Тобою.

48 А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої?

Он же сказал в ответ говорившему: кто Матерь Моя? и кто братья Мои?

49 І , показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої!

И, указав рукою Своею на учеников Своих, сказал: вот матерь Моя и братья Мои;

50 Б о хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!

ибо, кто будет исполнять волю Отца Моего Небесного, тот Мне брат, и сестра, и матерь.