1 О тож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
Итак, отложив всякую злобу и всякое коварство, и лицемерие, и зависть, и всякое злословие,
2 і , немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,
как новорожденные младенцы, возлюбите чистое словесное молоко, дабы от него возрасти вам во спасение;
3 я кщо ви спробували, що добрий Господь.
ибо вы вкусили, что благ Господь.
4 П риступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
Приступая к Нему, камню живому, человеками отверженному, но Богом избранному, драгоценному,
5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
и сами, как живые камни, устрояйте из себя дом духовный, священство святое, чтобы приносить духовные жертвы, благоприятные Богу Иисусом Христом.
6 Б о стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!
Ибо сказано в Писании: вот, Я полагаю в Сионе камень краеугольный, избранный, драгоценный; и верующий в Него не постыдится.
7 О тож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,
Итак Он для вас, верующих, драгоценность, а для неверующих камень, который отвергли строители, но который сделался главою угла, камень претыкания и камень соблазна,
8 і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.
о который они претыкаются, не покоряясь слову, на что они и оставлены.
9 А ле ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,
Но вы--род избранный, царственное священство, народ святой, люди, взятые в удел, дабы возвещать совершенства Призвавшего вас из тьмы в чудный Свой свет;
10 к олись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!
некогда не народ, а ныне народ Божий; непомилованные, а ныне помилованы.
11 Б лагаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.
Возлюбленные! прошу вас, как пришельцев и странников, удаляться от плотских похотей, восстающих на душу,
12 П оводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.
и провождать добродетельную жизнь между язычниками, дабы они за то, за что злословят вас, как злодеев, увидя добрые дела ваши, прославили Бога в день посещения.
13 О тож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,
Итак будьте покорны всякому человеческому начальству, для Господа: царю ли, как верховной власти,
14 ч и то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.
правителям ли, как от него посылаемым для наказания преступников и для поощрения делающих добро, --
15 Б о така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,
ибо такова есть воля Божия, чтобы мы, делая добро, заграждали уста невежеству безумных людей, --
16 я к вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.
как свободные, не как употребляющие свободу для прикрытия зла, но как рабы Божии.
17 Ш ануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
Всех почитайте, братство любите, Бога бойтесь, царя чтите.
18 Р аби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.
Слуги, со всяким страхом повинуйтесь господам, не только добрым и кротким, но и суровым.
19 Б о то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.
Ибо то угодно Богу, если кто, помышляя о Боге, переносит скорби, страдая несправедливо.
20 Б о яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
Ибо что за похвала, если вы терпите, когда вас бьют за проступки? Но если, делая добро и страдая, терпите, это угодно Богу.
21 Б о на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.
Ибо вы к тому призваны, потому что и Христос пострадал за нас, оставив нам пример, дабы мы шли по следам Его.
22 Н е вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!
Он не сделал никакого греха, и не было лести в устах Его.
23 К оли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
Будучи злословим, Он не злословил взаимно; страдая, не угрожал, но предавал то Судии Праведному.
24 В ін тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.
Он грехи наши Сам вознес телом Своим на древо, дабы мы, избавившись от грехов, жили для правды: ранами Его вы исцелились.
25 В и бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.
Ибо вы были, как овцы блуждающие (не имея пастыря), но возвратились ныне к Пастырю и Блюстителю душ ваших.