1 Б лаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!

(118-1) Блаженны непорочные в пути, ходящие в законе Господнем.

2 Б лаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,

(118-2) Блаженны хранящие откровения Его, всем сердцем ищущие Его.

3 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!

(118-3) Они не делают беззакония, ходят путями Его.

4 Т и видав накази Свої, щоб виконувати пильно.

(118-4) Ты заповедал повеления Твои хранить твердо.

5 К оли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,

(118-5) О, если бы направлялись пути мои к соблюдению уставов Твоих!

6 н е буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!

(118-6) Тогда я не постыдился бы, взирая на все заповеди Твои:

7 Щ ирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.

(118-7) я славил бы Тебя в правоте сердца, поучаясь судам правды Твоей.

8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!

(118-8) Буду хранить уставы Твои; не оставляй меня совсем.

9 Ч им додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!

(118-9) Как юноше содержать в чистоте путь свой? --Хранением себя по слову Твоему.

10 Ц ілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!

(118-10) Всем сердцем моим ищу Тебя; не дай мне уклониться от заповедей Твоих.

11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

(118-11) В сердце моем сокрыл я слово Твое, чтобы не грешить пред Тобою.

12 Б лагословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!

(118-12) Благословен Ты, Господи! научи меня уставам Твоим.

13 У стами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.

(118-13) Устами моими возвещал я все суды уст Твоих.

14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.

(118-14) На пути откровений Твоих я радуюсь, как во всяком богатстве.

15 П ро накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.

(118-15) О заповедях Твоих размышляю, и взираю на пути Твои.

16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!

(118-16) Уставами Твоими утешаюсь, не забываю слова Твоего.

17 С воєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!

(118-17) Яви милость рабу Твоему, и буду жить и хранить слово Твое.

18 В ідкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!

(118-18) Открой очи мои, и увижу чудеса закона Твоего.

19 Н а землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

(118-19) Странник я на земле; не скрывай от меня заповедей Твоих.

20 О мліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...

(118-20) Истомилась душа моя желанием судов Твоих во всякое время.

21 Н асварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.

(118-21) Ты укротил гордых, проклятых, уклоняющихся от заповедей Твоих.

22 В ідверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!

(118-22) Сними с меня поношение и посрамление, ибо я храню откровения Твои.

23 Т еж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,

(118-23) Князья сидят и сговариваются против меня, а раб Твой размышляет об уставах Твоих.

24 і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!

(118-24) Откровения Твои--утешение мое, --советники мои.

25 Д уша моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!

(118-25) Душа моя повержена в прах; оживи меня по слову Твоему.

26 П ро дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!

(118-26) Объявил я пути мои, и Ты услышал меня; научи меня уставам Твоим.

27 Д ай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.

(118-27) Дай мне уразуметь путь повелений Твоих, и буду размышлять о чудесах Твоих.

28 Р озпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

(118-28) Душа моя истаевает от скорби: укрепи меня по слову Твоему.

29 Д орогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!

(118-29) Удали от меня путь лжи, и закон Твой даруй мне.

30 Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.

(118-30) Я избрал путь истины, поставил пред собою суды Твои.

31 Д о свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!

(118-31) Я прилепился к откровениям Твоим, Господи; не постыди меня.

32 Б уду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.

(118-32) Потеку путем заповедей Твоих, когда Ты расширишь сердце мое.

33 П уть Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!

(118-33) Укажи мне, Господи, путь уставов Твоих, и я буду держаться его до конца.

34 Д ай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!

(118-34) Вразуми меня, и буду соблюдать закон Твой и хранить его всем сердцем.

35 П ровадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.

(118-35) Поставь меня на стезю заповедей Твоих, ибо я возжелал ее.

36 С ерце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.

(118-36) Приклони сердце мое к откровениям Твоим, а не к корысти.

37 В ідверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

(118-37) Отврати очи мои, чтобы не видеть суеты; животвори меня на пути Твоем.

38 Д ля Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

(118-38) Утверди слово Твое рабу Твоему, ради благоговения пред Тобою.

39 В ідверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.

(118-39) Отврати поношение мое, которого я страшусь, ибо суды Твои благи.

40 О сь я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!

(118-40) Вот, я возжелал повелений Твоих; животвори меня правдою Твоею.

41 і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,

(118-41) Да придут ко мне милости Твои, Господи, спасение Твое по слову Твоему, --

42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!

(118-42) и я дам ответ поносящему меня, ибо уповаю на слово Твое.

43 і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!

(118-43) Не отнимай совсем от уст моих слова истины, ибо я уповаю на суды Твои

44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!

(118-44) и буду хранить закон Твой всегда, во веки и веки;

45 і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.

(118-45) буду ходить свободно, ибо я взыскал повелений Твоих;

46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!

(118-46) буду говорить об откровениях Твоих пред царями и не постыжусь;

47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,

(118-47) буду утешаться заповедями Твоими, которые возлюбил;

48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!

(118-48) руки мои буду простирать к заповедям Твоим, которые возлюбил, и размышлять об уставах Твоих.

49 П ам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.

(118-49) Вспомни слово Твое к рабу Твоему, на которое Ты повелел мне уповать:

50 Ц е розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.

(118-50) это--утешение в бедствии моем, что слово Твое оживляет меня.

51 Г ордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!

(118-51) Гордые крайне ругались надо мною, но я не уклонился от закона Твоего.

52 Т вої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!

(118-52) Вспоминал суды Твои, Господи, от века, и утешался.

53 Б уря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!

(118-53) Ужас овладевает мною при виде нечестивых, оставляющих закон Твой.

54 С піви для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.

(118-54) Уставы Твои были песнями моими на месте странствований моих.

55 Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!

(118-55) Ночью вспоминал я имя Твое, Господи, и хранил закон Твой.

56 О це сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.

(118-56) Он стал моим, ибо повеления Твои храню.

57 Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.

(118-57) Удел мой, Господи, сказал я, соблюдать слова Твои.

58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

(118-58) Молился я Тебе всем сердцем: помилуй меня по слову Твоему.

59 Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.

(118-59) Размышлял о путях моих и обращал стопы мои к откровениям Твоим.

60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.

(118-60) Спешил и не медлил соблюдать заповеди Твои.

61 Т енета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.

(118-61) Сети нечестивых окружили меня, но я не забывал закона Твоего.

62 О півночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.

(118-62) В полночь вставал славословить Тебя за праведные суды Твои.

63 Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!

(118-63) Общник я всем боящимся Тебя и хранящим повеления Твои.

64 М илосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!

(118-64) Милости Твоей, Господи, полна земля; научи меня уставам Твоим.

65 Т и з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

(118-65) Благо сотворил Ты рабу Твоему, Господи, по слову Твоему.

66 Н авчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!

(118-66) Доброму разумению и ведению научи меня, ибо заповедям Твоим я верую.

67 Д оки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

(118-67) Прежде страдания моего я заблуждался; а ныне слово Твое храню.

68 Т и добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!

(118-68) Благ и благодетелен Ты, --научи меня уставам Твоим.

69 Г ордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.

(118-69) Гордые сплетают на меня ложь; я же всем сердцем буду хранить повеления Твои.

70 З робилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.

(118-70) Ожирело сердце их, как тук; я же законом Твоим утешаюсь.

71 Д обре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!

(118-71) Благо мне, что я пострадал, дабы научиться уставам Твоим.

72 Л іпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

(118-72) Закон уст Твоих для меня лучше тысяч золота и серебра.

73 Р уки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!

(118-73) Руки Твои сотворили меня и устроили меня; вразуми меня, и научусь заповедям Твоим.

74 Х то боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!

(118-74) Боящиеся Тебя увидят меня--и возрадуются, что я уповаю на слово Твое.

75 З наю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.

(118-75) Знаю, Господи, что суды Твои праведны и по справедливости Ты наказал меня.

76 Н ехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.

(118-76) Да будет же милость Твоя утешением моим, по слову Твоему к рабу Твоему.

77 Н ехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.

(118-77) Да придет ко мне милосердие Твое, и я буду жить; ибо закон Твой--утешение мое.

78 Н ехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.

(118-78) Да будут постыжены гордые, ибо безвинно угнетают меня; я размышляю о повелениях Твоих.

79 Д о мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.

(118-79) Да обратятся ко мне боящиеся Тебя и знающие откровения Твои.

80 Н ехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!

(118-80) Да будет сердце мое непорочно в уставах Твоих, чтобы я не посрамился.

81 Д уша моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!

(118-81) Истаевает душа моя о спасении Твоем; уповаю на слово Твое.

82 З а словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...

(118-82) Истаевают очи мои о слове Твоем; я говорю: когда Ты утешишь меня?

83 Х оч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.

(118-83) Я стал, как мех в дыму, уставов Твоих не забыл.

84 С кільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?

(118-84) Сколько дней раба Твоего? Когда произведешь суд над гонителями моими?

85 Г ордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.

(118-85) Яму вырыли мне гордые, вопреки закону Твоему.

86 У сі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!

(118-86) Все заповеди Твои--истина; несправедливо преследуют меня: помоги мне;

87 М алощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!

(118-87) едва не погубили меня на земле, но я не оставил повелений Твоих.

88 О живи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

(118-88) По милости Твоей оживляй меня, и буду хранить откровения уст Твоих.

89 Н авіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.

(118-89) На веки, Господи, слово Твое утверждено на небесах;

90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,

(118-90) истина Твоя в род и род. Ты поставил землю, и она стоит.

91 у сі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.

(118-91) По определениям Твоим все стоит доныне, ибо все служит Тебе.

92 К оли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!

(118-92) Если бы не закон Твой был утешением моим, погиб бы я в бедствии моем.

93 Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.

(118-93) Вовек не забуду повелений Твоих, ибо ими Ты оживляешь меня.

94 Т вій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!

(118-94) Твой я, спаси меня; ибо я взыскал повелений Твоих.

95 Ч екають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.

(118-95) Нечестивые подстерегают меня, чтобы погубить; я углубляюсь в откровения Твои.

96 Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!

(118-96) Я видел предел всякого совершенства, Твоя заповедь безмерно обширна.

97 Я к я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!

(118-97) Как люблю я закон Твой! весь день размышляю о нем.

98 Т воя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!

(118-98) Заповедью Твоею Ты соделал меня мудрее врагов моих, ибо она всегда со мною.

99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!

(118-99) Я стал разумнее всех учителей моих, ибо размышляю об откровениях Твоих.

100 С тав я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!

(118-100) Я сведущ более старцев, ибо повеления Твои храню.

101 Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.

(118-101) От всякого злого пути удерживаю ноги мои, чтобы хранить слово Твое;

102 Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.

(118-102) от судов Твоих не уклоняюсь, ибо Ты научаешь меня.

103 Я ке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!

(118-103) Как сладки гортани моей слова Твои! лучше меда устам моим.

104 В ід наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!

(118-104) Повелениями Твоими я вразумлен; потому ненавижу всякий путь лжи.

105 Д ля моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.

(118-105) Слово Твое--светильник ноге моей и свет стезе моей.

106 Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

(118-106) Я клялся хранить праведные суды Твои, и исполню.

107 П еремучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!

(118-107) Сильно угнетен я, Господи; оживи меня по слову Твоему.

108 Х ай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!

(118-108) Благоволи же, Господи, принять добровольную жертву уст моих, и судам Твоим научи меня.

109 У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.

(118-109) Душа моя непрестанно в руке моей, но закона Твоего не забываю.

110 Б езбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.

(118-110) Нечестивые поставили для меня сеть, но я не уклонился от повелений Твоих.

111 Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.

(118-111) Откровения Твои я принял, как наследие на веки, ибо они веселие сердца моего.

112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.

(118-112) Я приклонил сердце мое к исполнению уставов Твоих навек, до конца.

113 С умнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.

(118-113) Вымыслы ненавижу, а закон Твой люблю.

114 Т и моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.

(118-114) Ты покров мой и щит мой; на слово Твое уповаю.

115 В ідступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!

(118-115) Удалитесь от меня, беззаконные, и буду хранить заповеди Бога моего.

116 З а словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!

(118-116) Укрепи меня по слову Твоему, и буду жить; не посрами меня в надежде моей;

117 П ідкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!

(118-117) поддержи меня, и спасусь; и в уставы Твои буду вникать непрестанно.

118 Т и погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.

(118-118) Всех, отступающих от уставов Твоих, Ты низлагаешь, ибо ухищрения их--ложь.

119 В сіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.

(118-119) изгарь, отметаешь Ты всех нечестивых земли; потому я возлюбил откровения Твои.

120 З о страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!

(118-120) Трепещет от страха Твоего плоть моя, и судов Твоих я боюсь.

121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.

(118-121) Я совершал суд и правду; не предай меня гонителям моим.

122 П оручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.

(118-122) Заступи раба Твоего ко благу, чтобы не угнетали меня гордые.

123 Г аснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.

(118-123) Истаевают очи мои, ожидая спасения Твоего и слова правды Твоей.

124 У чини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!

(118-124) Сотвори с рабом Твоим по милости Твоей, и уставам Твоим научи меня.

125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!

(118-125) Я раб Твой: вразуми меня, и познаю откровения Твои.

126 Ц е для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.

(118-126) Время Господу действовать: закон Твой разорили.

127 Т ому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.

(118-127) А я люблю заповеди Твои более золота, и золота чистого.

128 Т ому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!

(118-128) Все повеления Твои--все признаю справедливыми; всякий путь лжи ненавижу.

129 Ч удові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.

(118-129) Дивны откровения Твои; потому хранит их душа моя.

130 В хід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.

(118-130) Откровение слов Твоих просвещает, вразумляет простых.

131 Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.

(118-131) Открываю уста мои и вздыхаю, ибо заповедей Твоих жажду.

132 О бернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.

(118-132) Призри на меня и помилуй меня, как поступаешь с любящими имя Твое.

133 С воїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.

(118-133) Утверди стопы мои в слове Твоем и не дай овладеть мною никакому беззаконию;

134 В ід людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!

(118-134) избавь меня от угнетения человеческого, и буду хранить повеления Твои;

135 Х ай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!

(118-135) осияй раба Твоего светом лица Твоего и научи меня уставам Твоим.

136 П ливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...

(118-136) Из глаз моих текут потоки вод оттого, что не хранят закона Твоего.

137 Т и праведний, Господи, і прямі Твої присуди,

(118-137) Праведен Ты, Господи, и справедливы суды Твои.

138 б о Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!

(118-138) Откровения Твои, которые Ты заповедал, --правда и совершенная истина.

139 Н ищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.

(118-139) Ревность моя снедает меня, потому что мои враги забыли слова Твои.

140 В ельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.

(118-140) Слово Твое весьма чисто, и раб Твой возлюбил его.

141 Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.

(118-141) Мал я и презрен, повелений Твоих не забываю.

142 П равда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.

(118-142) Правда Твоя--правда вечная, и закон Твой--истина.

143 Н едоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!

(118-143) Скорбь и горесть постигли меня; заповеди Твои--утешение мое.

144 П равда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!

(118-144) Правда откровений Твоих вечна: вразуми меня, и буду жить.

145 Ц ілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!

(118-145) Взываю всем сердцем: услышь меня, Господи, --и сохраню уставы Твои.

146 Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!

(118-146) Призываю Тебя: спаси меня, и буду хранить откровения Твои.

147 С вітанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.

(118-147) Предваряю рассвет и взываю; на слово Твое уповаю.

148 М ої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.

(118-148) Очи мои предваряют стражу, чтобы мне углубляться в слово Твое.

149 П очуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

(118-149) Услышь голос мой по милости Твоей, Господи; по суду Твоему оживи меня.

150 Н аближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,

(118-150) Приблизились замышляющие лукавство; далеки они от закона Твоего.

151 т а близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!

(118-151) Близок Ты, Господи, и все заповеди Твои--истина.

152 В іддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!

(118-152) Издавна узнал я об откровениях Твоих, что Ты утвердил их на веки.

153 П одивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!

(118-153) Воззри на бедствие мое и избавь меня, ибо я не забываю закона Твоего.

154 В ступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!

(118-154) Вступись в дело мое и защити меня; по слову Твоему оживи меня.

155 В ід безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.

(118-155) Далеко от нечестивых спасение, ибо они уставов Твоих не ищут.

156 В елике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

(118-156) Много щедрот Твоих, Господи; по суду Твоему оживи меня.

157 Б агато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!

(118-157) Много у меня гонителей и врагов, от откровений Твоих я не удаляюсь.

158 Б ачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.

(118-158) Вижу отступников, и сокрушаюсь, ибо они не хранят слова Твоего.

159 П одивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!

(118-159) Зри, как я люблю повеления Твои; по милости Твоей, Господи, оживи меня.

160 П равда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.

(118-160) Основание слова Твоего истинно, и вечен всякий суд правды Твоей.

161 Б езневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.

(118-161) Князья гонят меня безвинно, но сердце мое боится слова Твоего.

162 Р адію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.

(118-162) Радуюсь я слову Твоему, как получивший великую прибыль.

163 Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!

(118-163) Ненавижу ложь и гнушаюсь ею; закон же Твой люблю.

164 С ім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.

(118-164) Семикратно в день прославляю Тебя за суды правды Твоей.

165 М ир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.

(118-165) Велик мир у любящих закон Твой, и нет им преткновения.

166 Н а спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.

(118-166) Уповаю на спасение Твое, Господи, и заповеди Твои исполняю.

167 Д уша моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.

(118-167) Душа моя хранит откровения Твои, и я люблю их крепко.

168 Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!

(118-168) Храню повеления Твои и откровения Твои, ибо все пути мои пред Тобою.

169 Б лагання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!

(118-169) Да приблизится вопль мой пред лице Твое, Господи; по слову Твоему вразуми меня.

170 Н ехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!

(118-170) Да придет моление мое пред лице Твое; по слову Твоему избавь меня.

171 Н ехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.

(118-171) Уста мои произнесут хвалу, когда Ты научишь меня уставам Твоим.

172 Х ай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.

(118-172) Язык мой возгласит слово Твое, ибо все заповеди Твои праведны.

173 Н ехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.

(118-173) Да будет рука Твоя в помощь мне, ибо я повеления Твои избрал.

174 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!

(118-174) Жажду спасения Твоего, Господи, и закон Твой--утешение мое.

175 Х ай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!

(118-175) Да живет душа моя и славит Тебя, и суды Твои да помогут мне.

176 Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...

(118-176) Я заблудился, как овца потерянная: взыщи раба Твоего, ибо я заповедей Твоих не забыл.