1 Д ля дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів. (58-2) Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?

(57-1) ^^Начальнику хора. Не погуби. Писание Давида.^^ (57-2) Подлинно ли правду говорите вы, судьи, и справедливо судите, сыны человеческие?

2 ( 58-3) Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.

(57-3) Беззаконие составляете в сердце, кладете на весы злодеяния рук ваших на земле.

3 ( 58-4) Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,

(57-4) С самого рождения отступили нечестивые, от утробы заблуждаются, говоря ложь.

4 ( 58-5) їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,

(57-5) Яд у них--как яд змеи, как глухого аспида, который затыкает уши свои

5 ( 58-6) що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!

(57-6) и не слышит голоса заклинателя, самого искусного в заклинаниях.

6 ( 58-7) Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,

(57-7) Боже! сокруши зубы их в устах их; разбей, Господи, челюсти львов!

7 ( 58-8) нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,

(57-8) Да исчезнут, как вода протекающая; когда напрягут стрелы, пусть они будут как переломленные.

8 ( 58-9) бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

(57-9) Да исчезнут, как распускающаяся улитка; да не видят солнца, как выкидыш женщины.

9 ( 58-10) Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!

(57-10) Прежде нежели котлы ваши ощутят горящий терн, и свежее и обгоревшее да разнесет вихрь.

10 ( 58-11) А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!

(57-11) Возрадуется праведник, когда увидит отмщение; омоет стопы свои в крови нечестивого.

11 ( 58-12) і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!

(57-12) И скажет человек: 'подлинно есть плод праведнику! итак есть Бог, судящий на земле!'