1 Д якуйте Господу, кличте ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його!

(104-1) Славьте Господа; призывайте имя Его; возвещайте в народах дела Его;

2 С півайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!

(104-2) воспойте Ему и пойте Ему; поведайте о всех чудесах Его.

3 Х валіться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!

(104-3) Хвалитесь именем Его святым; да веселится сердце ищущих Господа.

4 П ошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!

(104-4) Ищите Господа и силы Его, ищите лица Его всегда.

5 П ам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,

(104-5) Воспоминайте чудеса Его, которые сотворил, знамения Его и суды уст Его,

6 в и, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!

(104-6) вы, семя Авраамово, рабы Его, сыны Иакова, избранные Его.

7 В ін Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!

(104-7) Он Господь Бог наш: по всей земле суды Его.

8 В ін пам'ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,

(104-8) Вечно помнит завет Свой, слово, заповедал в тысячу родов,

9 щ о склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака.

(104-9) которое завещал Аврааму, и клятву Свою Исааку,

10 В ін поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки,

(104-10) и поставил то Иакову в закон и Израилю в завет вечный,

11 г оворячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!

(104-11) говоря: 'тебе дам землю Ханаанскую в удел наследия вашего'.

12 Т оді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,

(104-12) Когда их было еще мало числом, очень мало, и они были пришельцами в ней

13 і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.

(104-13) и переходили от народа к народу, из царства к иному племени,

14 Н е дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:

(104-14) никому не позволял обижать их и возбранял о них царям:

15 Н е доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!

(104-15) 'не прикасайтесь к помазанным Моим, и пророкам Моим не делайте зла'.

16 і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.

(104-16) И призвал голод на землю; всякий стебель хлебный истребил.

17 П еред їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.

(104-17) Послал пред ними человека: в рабы продан был Иосиф.

18 К айданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,

(104-18) Стеснили оковами ноги его; в железо вошла душа его,

19 а ж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.

(104-19) доколе исполнилось слово Его: слово Господне испытало его.

20 Ц ар послав і його розв'язав, володар народів і його був звільнив.

(104-20) Послал царь, и разрешил его владетель народов и освободил его;

21 В ін настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,

(104-21) поставил его господином над домом своим и правителем над всем владением своим,

22 щ об в'язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.

(104-22) чтобы он наставлял вельмож его по своей душе и старейшин его учил мудрости.

23 і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.

(104-23) Тогда пришел Израиль в Египет, и переселился Иаков в землю Хамову.

24 А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.

(104-24) И весьма размножил народ Свой и сделал его сильнее врагов его.

25 В ін перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.

(104-25) Возбудил в сердце их ненависть против народа Его и ухищрение против рабов Его.

26 В ін послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,

(104-26) Послал Моисея, раба Своего, Аарона, которого избрал.

27 в они положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.

(104-27) Они показали между ними слова знамений Его и чудеса в земле Хамовой.

28 В ін темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його.

(104-28) Послал тьму и сделал мрак, и не воспротивились слову Его.

29 В ін перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.

(104-29) Преложил воду их в кровь, и уморил рыбу их.

30 Ї хній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.

(104-30) Земля их произвела множество жаб в спальне царей их.

31 В ін сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.

(104-31) Он сказал, и пришли разные насекомые, скнипы во все пределы их.

32 В ін градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.

(104-32) Вместо дождя послал на них град, палящий огонь на землю их,

33 і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.

(104-33) и побил виноград их и смоковницы их, и сокрушил дерева в пределах их.

34 В ін сказав і найшла сарана та гусінь без ліку,

(104-34) Сказал, и пришла саранча и гусеницы без числа;

35 у сю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з'їла.

(104-35) и съели всю траву на земле их, и съели плоды на полях их.

36 і Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.

(104-36) И поразил всякого первенца в земле их, начатки всей силы их.

37 і Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.

(104-37) И вывел с серебром и золотом, и не было в коленах их болящего.

38 Є гипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.

(104-38) Обрадовался Египет исшествию их; ибо страх от них напал на него.

39 В ін хмару простяг на заслону, а огонь на освітлення ночі.

(104-39) Простер облако в покров и огонь, чтобы светить ночью.

40 З ажадав був ізраїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.

(104-40) Просили, и Он послал перепелов, и хлебом небесным насыщал их.

41 В ідчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях,

(104-41) Разверз камень, и потекли воды, потекли рекою по местам сухим,

42 б о Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.

(104-42) ибо вспомнил Он святое слово Свое к Аврааму, рабу Своему,

43 і Він з радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх,

(104-43) и вывел народ Свой в радости, избранных Своих в веселии,

44 і їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,

(104-44) и дал им земли народов, и они наследовали труд иноплеменных,

45 щ об виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!

(104-45) чтобы соблюдали уставы Его и хранили законы Его. Аллилуия! Аллилуия.