1 П о цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: Не бійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика.
После сих происшествий было слово Господа к Авраму в видении, и сказано: не бойся, Аврам; Я твой щит; награда твоя весьма велика.
2 А Аврам відізвався: Господи, Господи, що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства він Елі-Езер із Дамаску.
Аврам сказал: Владыка Господи! что Ты дашь мне? я остаюсь бездетным; распорядитель в доме моем этот Елиезер из Дамаска.
3 І сказав Аврам: Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник спадкоємець мені.
И сказал Аврам: вот, Ты не дал мне потомства, и вот, домочадец мой наследник мой.
4 І ось слово Господнє до нього таке: Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде спадкоємець тобі.
И было слово Господа к нему, и сказано: не будет он твоим наследником, но тот, кто произойдет из чресл твоих, будет твоим наследником.
5 І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!
И вывел его вон и сказал: посмотри на небо и сосчитай звезды, если ты можешь счесть их. И сказал ему: столько будет у тебя потомков.
6 І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.
Аврам поверил Господу, и Он вменил ему это в праведность.
7 І промовив до нього: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її.
И сказал ему: Я Господь, Который вывел тебя из Ура Халдейского, чтобы дать тебе землю сию во владение.
8 І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?
Он сказал: Владыка Господи! по чему мне узнать, что я буду владеть ею?
9 В ін же промовив до нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине.
сказал ему: возьми Мне трехлетнюю телицу, трехлетнюю козу, трехлетнего овна, горлицу и молодого голубя.
10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.
Он взял всех их, рассек их пополам и положил одну часть против другой; только птиц не рассек.
11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.
И налетели на трупы хищные птицы; но Аврам отгонял их.
12 К оли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.
При захождении солнца крепкий сон напал на Аврама, и вот, напал на него ужас и мрак великий.
13 І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.
И сказал Авраму: знай, что потомки твои будут пришельцами в земле не своей, и поработят их, и будут угнетать их четыреста лет,
14 А ле народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком.
но Я произведу суд над народом, у которого они будут в порабощении; после сего они выйдут с большим имуществом,
15 А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.
а ты отойдешь к отцам твоим в мире будешь погребен в старости доброй;
16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина.
в четвертом роде возвратятся они сюда: ибо беззаконий Аморреев доселе еще не наполнилась.
17 І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.
Когда зашло солнце и наступила тьма, вот, дым печи и пламя огня прошли между рассеченными.
18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:
В этот день заключил Господь завет с Аврамом, сказав: потомству твоему даю Я землю сию, от реки Египетской до великой реки, реки Евфрата:
19 х енеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,
Кенеев, Кенезеев, Кедмонеев,
20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,
Хеттеев, Ферезеев, Рефаимов,
21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина.
Аморреев, Хананеев, Гергесеев и Иевусеев.