1 Д ля дириґетна хору. На спів: „Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання, (60-2) коли він підпалив був Арам двух річок і Арам Цови, і вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч. (60-3) Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!

(59-1) ^^Начальнику хора. На Шушан-Эдуф. Писание Давида для изучения, (59-2) когда он воевал с Сириею Месопотамскою и с Сириею Цованскою, и когда Иоав, возвращаясь, поразил двенадцать тысяч Идумеев в долине Соляной. (59-3) Боже! Ты отринул нас, Ты сокрушил нас, Ты прогневался: обратись к нам.^^

2 ( 60-4) Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!

(59-4) Ты потряс землю, разбил ее: исцели повреждения ее, ибо она колеблется.

3 ( 60-5) Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...

(59-5) Ты дал испытать народу твоему жестокое, напоил нас вином изумления.

4 ( 60-6) Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.

(59-6) Даруй боящимся Тебя знамя, чтобы они подняли его ради истины,

5 ( 60-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!

(59-7) чтобы избавились возлюбленные Твои; спаси десницею Твоею и услышь меня.

6 ( 60-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!

(59-8) Бог сказал во святилище Своем: 'восторжествую, разделю Сихем и долину Сокхоф размерю:

7 ( 60-9) Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.

(59-9) Мой Галаад, Мой Манассия, Ефрем крепость главы Моей, Иуда скипетр Мой,

8 ( 60-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!

(59-10) Моав умывальная чаша Моя; на Едома простру сапог Мой. Восклицай Мне, земля Филистимская!'

9 ( 60-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?

(59-11) Кто введет меня в укрепленный город? Кто доведет меня до Едома?

10 ( 60-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?

(59-12) Не Ты ли, Боже, отринул нас, и не выходишь, Боже, с войсками нашими?

11 ( 60-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!

(59-13) Подай нам помощь в тесноте, ибо защита человеческая суетна.

12 ( 60-14) Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!

(59-14) С Богом мы окажем силу, Он низложит врагов наших.