1 Т оді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господеві, та й проказали, говорячи: Я буду співать Господеві, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!

Пою Господу, ибо Он высоко превознесся; коня и всадника его ввергнул в море.

2 М оя сила та пісня Господь, і Він став на спасіння мені! Це мій Бог, і прославлю Його, Він Бог батька мого, і звеличу Його!

Господь крепость моя и слава моя, Он был мне спасением. Он Бог мой, и прославлю Его; Бог отца моего, и превознесу Его.

3 Г осподь Муж війни, Єгова Йому Ймення!

Господь муж брани, Иегова имя Ему.

4 К олесниці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкових у Червоному морі затоплений.

Колесницы фараона и войско его ввергнул Он в море, и избранные военачальники его потонули в Чермном море.

5 Б езодні їх позакривали, зійшли до глибин, як той камінь!

Пучины покрыли их: они пошли в глубину, как камень.

6 П рава рука Твоя, Господи, вславлена силою, правиця Твоя трощить ворога, Господи!

Десница Твоя, Господи, прославилась силою; десница Твоя, Господи, сразила врага.

7 А Своєю безмірною величчю Ти розбиваєш Своїх заколотників, посилаєш палючий Свій гнів, він їх поїдає, немов ту солому!

Величием славы Твоей Ты низложил восставших против Тебя. Ты послал гнев Твой, и он попалил их, как солому.

8 А подувом ніздер Твоїх вода скупчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загусли були в серці моря!

От дуновения Твоего расступились воды, влага стала, как стена, огустели пучины в сердце моря.

9 Н ахвалявся був ворог: Поженусь дожену! Попаюю здобичу, душа моя сповниться ними! Меча свого вихоплю я, і понищить рука моя їх!

Враг сказал: погонюсь, настигну, разделю добычу; насытится ими душа моя, обнажу меч мой, истребит их рука моя.

10 Т а дмухнув Ти був духом Своїм і закрило їх море: вони потопились в бурхливій воді, немов оливо!

Ты дунул духом Твоим, и покрыло их море: они погрузились, как свинец, в великих водах.

11 Х то подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю? Ти в славі грізний, Чудотворче!

Кто, как Ты, Господи, между богами? Кто, как Ты, величествен святостью, досточтим хвалами, Творец чудес?

12 П ростягнув Ти правицю Свою і земля їх поглинула!

Ты простер десницу Твою: поглотила их земля.

13 М илосердям Своїм вів народ, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешкання Своєї святині!

Ты ведешь милостью Твоею народ сей, который Ты избавил, --сопровождаешь силою Твоею в жилище святыни Твоей.

14 П очули народи і тремтіли, обгорнула тривога мешканців землі филистимської!

Услышали народы и трепещут: ужас объял жителей Филистимских;

15 С таршини едомські тоді побентежились, моавських вельмож обгорнуло тремтіння, розпливлися усі ханаанці!

тогда смутились князья Едомовы, трепет объял вождей Моавитских, уныли все жители Ханаана.

16 Н апали на них страх та жах, через велич рамена Твойого замовкли, як камінь, аж поки перейде народ Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!

Да нападет на них страх и ужас; от величия мышцы Твоей да онемеют они, как камень, доколе проходит народ Твой, Господи, доколе проходит сей народ, который Ты приобрел.

17 Т и їх уведеш, і їх посадиш на гору спадку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, житлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,

Введи его и насади его на горе достояния Твоего, на месте, которое Ты соделал жилищем Себе, Господи, во святилище, создали руки Твои, Владыка!

18 і Господь зацарює навіки віків!

Господь будет царствовать во веки и в вечность.

19 Б о коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесницею його та з його комонниками, то Господь повернув на них води морські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у середині моря.

Когда вошли кони фараона с колесницами его и с всадниками его в море, то Господь обратил на них воды морские, а сыны Израилевы прошли по суше среди моря.

20 І взяла бубна пророчиця Маріям, сестра Ааронова, а за нею повиходили всі жінки з бубнами та з танцями.

И взяла Мариам пророчица, сестра Ааронова, в руку свою тимпан, и вышли за нею все женщины с тимпанами и ликованием.

21 І відповіла їм Маріям: Співайте для Господа, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!

И воспела Мариам пред ними: пойте Господу, ибо высоко превознесся Он, коня и всадника его ввергнул в море.

22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, і не знаходили води.

И повел Моисей Израильтян от Чермного моря, и они вступили в пустыню Сур; и шли они три дня по пустыне и не находили воды.

23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо ймення їй: Мара.

Пришли в Мерру--и не могли пить воды в Мерре, ибо она была горька, почему и наречено тому имя: Мерра.

24 І став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: Що ми будемо пити?

И возроптал народ на Моисея, говоря: что нам пить?

25 І він кликав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його випробував.

возопил к Господу, и Господь показал ему дерево, и он бросил его в воду, и вода сделалась сладкою. Там дал устав и закон и там испытывал его.

26 І сказав Він: Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я Господь, Лікар твій!

И сказал: если ты будешь слушаться гласа Господа, Бога твоего, и делать угодное пред очами Его, и внимать заповедям Его, и соблюдать все уставы Его, то не наведу на тебя ни одной из болезней, которые навел Я на Египет, ибо Я Господь, целитель твой.

27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять водних джерел та сімдесят пальм. І вони отаборилися там над водою.

И пришли в Елим; там двенадцать источников воды и семьдесят финиковых дерев, и расположились там станом при водах.