1 О , коли б потерпіли ви трохи безумство моє! Але й терпите ви мене.

О, если бы вы несколько были снисходительны к моему неразумию! Но вы и снисходите ко мне.

2 Б о пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою.

Ибо я ревную о вас ревностью Божиею; потому что я обручил вас единому мужу, чтобы представить Христу чистою девою.

3 Т а боюсь я, як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхилилися від простоти й чистости, що в Христі.

Но боюсь, чтобы, как змий хитростью своею прельстил Еву, так и ваши умы не повредились, от простоты во Христе.

4 К оли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або приймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не прийняли, то радо терпіли б ви те!

Ибо если бы кто, придя, начал проповедывать другого Иисуса, которого мы не проповедывали, или если бы вы получили иного Духа, которого не получили, или иное благовестие, которого не принимали, --то вы были бы очень снисходительны.

5 Т а думаю я, що нічим не лишаюсь позад передніших апостолів.

Но я думаю, что у меня ни в чем нет недостатка против высших Апостолов:

6 Х оч і неук я словом, але не знанням, та всюди в усьому ми виявлені поміж вами.

хотя я и невежда в слове, но не в познании. Впрочем мы во всем совершенно известны вам.

7 Ч и я гріх учинив, себе впокоряючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Євангелію благовістив для вас дармо?

Согрешил ли я тем, что унижал себя, чтобы возвысить вас, потому что безмездно проповедывал вам Евангелие Божие?

8 О ббирав я інші Церкви, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то нікого я не обтяжив.

Другим церквам я причинял издержки, получая содержание для служения вам; и, будучи у вас, хотя терпел недостаток, никому не докучал,

9 Б о мій нестаток поповнили брати, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягарем, і збережу.

ибо недостаток мой восполнили братия, пришедшие из Македонии; да и во всем я старался и постараюсь не быть вам в тягость.

10 Я к правда Христова в мені, так оця похвала не замовчана буде про мене в країнах Ахаї.

По истине Христовой во мне, что похвала сия не отнимется у меня в странах Ахаии.

11 Д ля чого? Тому, що я вас не люблю? Відомо те Богові!

Почему же ? Потому ли, что не люблю вас? Богу известно! Но как поступаю, так и буду поступать,

12 А що я роблю, те й робитиму, щоб відтяти причину для тих, хто шукає причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такі, як і ми.

чтобы не дать повода ищущим повода, дабы они, чем хвалятся, в том оказались, как и мы.

13 Т акі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.

Ибо таковые лжеапостолы, лукавые делатели, принимают вид Апостолов Христовых.

14 І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!

И неудивительно: потому что сам сатана принимает вид Ангела света,

15 О тож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!

а потому не великое дело, если и служители его принимают вид служителей правды; но конец их будет по делам их.

16 З нову кажу: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!

Еще скажу: не почти кто-нибудь меня неразумным; а если не так, то примите меня, хотя как неразумного, чтобы и мне сколько-- нибудь похвалиться.

17 А що я кажу, не кажу того в Господі, але ніби в безумстві у цій частині хвали.

Что скажу, то скажу не в Господе, но как бы в неразумии при такой отважности на похвалу.

18 Ч ерез те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.

Как многие хвалятся по плоти, то и я буду хвалиться.

19 Б о ви терпите радо безумних, самі мудрими бувши.

Ибо вы, люди разумные, охотно терпите неразумных:

20 Б о ви терпите, коли вас хто неволить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по щоках вас б'є.

вы терпите, когда кто вас порабощает, когда кто объедает, когда кто обирает, когда кто превозносится, когда кто бьет вас в лицо.

21 Н а безчестя кажу, що ми ніби стратили сили. Коли хто відважиться чим, то скажу нерозумно відважуюся й я.

К стыду говорю, что у нас недоставало сил. А если кто смеет чем-либо, то (скажу по неразумию) смею и я.

22 Є вреї вони? То й я. Ізраїльтяни вони? То й я. Насіння вони Авраамове? То й я!

Они Евреи? и я. Израильтяне? и я. Семя Авраамово? и я.

23 С луги Христові вони? Говорю нерозумне: більш я! Я був більш у працях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.

Христовы служители? (в безумии говорю:) я больше. Я гораздо более в трудах, безмерно в ранах, более в темницах и многократно при смерти.

24 В ід євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного,

От Иудеев пять раз дано мне было по сорока без одного;

25 т ричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській;

три раза меня били палками, однажды камнями побивали, три раза я терпел кораблекрушение, ночь и день пробыл во глубине;

26 у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,

много раз в путешествиях, в опасностях на реках, в опасностях от разбойников, в опасностях от единоплеменников, в опасностях от язычников, в опасностях в городе, в опасностях в пустыне, в опасностях на море, в опасностях между лжебратиями,

27 у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі.

в труде и в изнурении, часто в бдении, в голоде и жажде, часто в посте, на стуже и в наготе.

28 О крім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви.

Кроме посторонних, у меня ежедневно стечение, забота о всех церквах.

29 Х то слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся?

Кто изнемогает, с кем бы и я не изнемогал? Кто соблазняется, за кого бы я не воспламенялся?

30 К оли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.

Если должно мне хвалиться, то буду хвалиться немощью моею.

31 З нає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди.

Бог и Отец Господа нашего Иисуса Христа, благословенный во веки, знает, что я не лгу.

32 У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене,

В Дамаске областной правитель царя Ареты стерег город Дамаск, чтобы схватить меня;

33 а ле по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його втік!

(11-33) и я в корзине был спущен из окна по стене и избежал его рук.