1 Ч и ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе?

Разве вы не знаете, братия (ибо говорю знающим закон), что закон имеет власть над человеком, пока он жив?

2 Б о заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

Замужняя женщина привязана законом к живому мужу; а если умрет муж, она освобождается от закона замужества.

3 Т ому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові.

Посему, если при живом муже выйдет за другого, называется прелюбодейцею; если же умрет муж, она свободна от закона, и не будет прелюбодейцею, выйдя за другого мужа.

4 Т ак, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.

Так и вы, братия мои, умерли для закона телом Христовым, чтобы принадлежать другому, Воскресшему из мертвых, да приносим плод Богу.

5 Б о коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.

Ибо, когда мы жили по плоти, тогда страсти греховные, законом, действовали в членах наших, чтобы приносить плод смерти;

6 А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.

но ныне, умерши для закона, которым были связаны, мы освободились от него, чтобы нам служить Богу в обновлении духа, а не по ветхой букве.

7 Щ о ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.

Что же скажем? Неужели закона грех? Никак. Но я не иначе узнал грех, как посредством закона. Ибо я не понимал бы и пожелания, если бы закон не говорил: не пожелай.

8 А ле гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

Но грех, взяв повод от заповеди, произвел во мне всякое пожелание: ибо без закона грех мертв.

9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

Я жил некогда без закона; но когда пришла заповедь, то грех ожил,

10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

а я умер; и таким образом заповедь, для жизни, послужила мне к смерти,

11 б о гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.

потому что грех, взяв повод от заповеди, обольстил меня и умертвил ею.

12 Т ому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

Посему закон свят, и заповедь свята и праведна и добра.

13 Т ож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.

Итак, неужели доброе сделалось мне смертоносным? Никак; но грех, оказывающийся грехом потому, что посредством доброго причиняет мне смерть, так что грех становится крайне грешен посредством заповеди.

14 Б о ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.

Ибо мы знаем, что закон духовен, а я плотян, продан греху.

15 Б о що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.

Ибо не понимаю, что делаю: потому что не то делаю, что хочу, а что ненавижу, то делаю.

16 А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

Если же делаю то, чего не хочу, то соглашаюсь с законом, что он добр,

17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

а потому уже не я делаю то, но живущий во мне грех.

18 З наю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.

Ибо знаю, что не живет во мне, то есть в плоти моей, доброе; потому что желание добра есть во мне, но чтобы сделать оное, того не нахожу.

19 Б о не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

Доброго, которого хочу, не делаю, а злое, которого не хочу, делаю.

20 К оли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Если же делаю то, чего не хочу, уже не я делаю то, но живущий во мне грех.

21 Т ож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.

Итак я нахожу закон, что, когда хочу делать доброе, прилежит мне злое.

22 Б о маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,

Ибо по внутреннему человеку нахожу удовольствие в законе Божием;

23 т а бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.

но в членах моих вижу иной закон, противоборствующий закону ума моего и делающий меня пленником закона греховного, находящегося в членах моих.

24 Н ещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?

Бедный я человек! кто избавит меня от сего тела смерти?

25 Д якую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...

Благодарю Бога моего Иисусом Христом, Господом нашим. Итак тот же самый я умом моим служу закону Божию, а плотию закону греха.