1 Ч и ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе?

Or do you not know, brethren (for I am speaking to those who know the law), that the law has jurisdiction over a person as long as he lives?

2 Б о заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

For the married woman is bound by law to her husband while he is living; but if her husband dies, she is released from the law concerning the husband.

3 Т ому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові.

So then, if while her husband is living she is joined to another man, she shall be called an adulteress; but if her husband dies, she is free from the law, so that she is not an adulteress though she is joined to another man.

4 Т ак, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.

Therefore, my brethren, you also were made to die to the Law through the body of Christ, so that you might be joined to another, to Him who was raised from the dead, in order that we might bear fruit for God.

5 Б о коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.

For while we were in the flesh, the sinful passions, which were aroused by the Law, were at work in the members of our body to bear fruit for death.

6 А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.

But now we have been released from the Law, having died to that by which we were bound, so that we serve in newness of the Spirit and not in oldness of the letter.

7 Щ о ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.

What shall we say then? Is the Law sin? May it never be! On the contrary, I would not have come to know sin except through the Law; for I would not have known about coveting if the Law had not said, “ You shall not covet.”

8 А ле гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

But sin, taking opportunity through the commandment, produced in me coveting of every kind; for apart from the Law sin is dead.

9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

I was once alive apart from the Law; but when the commandment came, sin became alive and I died;

10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

and this commandment, which was to result in life, proved to result in death for me;

11 б о гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.

for sin, taking an opportunity through the commandment, deceived me and through it killed me.

12 Т ому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

So then, the Law is holy, and the commandment is holy and righteous and good.

13 Т ож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.

Therefore did that which is good become a cause of death for me? May it never be! Rather it was sin, in order that it might be shown to be sin by effecting my death through that which is good, so that through the commandment sin would become utterly sinful. The Conflict of Two Natures

14 Б о ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.

For we know that the Law is spiritual, but I am of flesh, sold into bondage to sin.

15 Б о що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.

For what I am doing, I do not understand; for I am not practicing what I would like to do, but I am doing the very thing I hate.

16 А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

But if I do the very thing I do not want to do, I agree with the Law, confessing that the Law is good.

17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

So now, no longer am I the one doing it, but sin which dwells in me.

18 З наю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.

For I know that nothing good dwells in me, that is, in my flesh; for the willing is present in me, but the doing of the good is not.

19 Б о не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

For the good that I want, I do not do, but I practice the very evil that I do not want.

20 К оли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

But if I am doing the very thing I do not want, I am no longer the one doing it, but sin which dwells in me.

21 Т ож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.

I find then the principle that evil is present in me, the one who wants to do good.

22 Б о маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,

For I joyfully concur with the law of God in the inner man,

23 т а бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.

but I see a different law in the members of my body, waging war against the law of my mind and making me a prisoner of the law of sin which is in my members.

24 Н ещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?

Wretched man that I am! Who will set me free from the body of this death?

25 Д якую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...

Thanks be to God through Jesus Christ our Lord! So then, on the one hand I myself with my mind am serving the law of God, but on the other, with my flesh the law of sin.