1 Л іпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото.

A good name is to be more desired than great wealth, Favor is better than silver and gold.

2 Б агатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив.

The rich and the poor have a common bond, The Lord is the maker of them all.

3 М удрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

The prudent sees the evil and hides himself, But the naive go on, and are punished for it.

4 З аплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя.

The reward of humility and the fear of the Lord Are riches, honor and life.

5 Т ернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них.

Thorns and snares are in the way of the perverse; He who guards himself will be far from them.

6 П ривчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.

Train up a child in the way he should go, Even when he is old he will not depart from it.

7 Б агатий панує над бідними, а боржник раб позичальника.

The rich rules over the poor, And the borrower becomes the lender’s slave.

8 Х то сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться.

He who sows iniquity will reap vanity, And the rod of his fury will perish.

9 Х то доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого.

He who is generous will be blessed, For he gives some of his food to the poor.

10 Г лумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться.

Drive out the scoffer, and contention will go out, Even strife and dishonor will cease.

11 Х то чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.

He who loves purity of heart And whose speech is gracious, the king is his friend.

12 О чі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине.

The eyes of the Lord preserve knowledge, But He overthrows the words of the treacherous man.

13 Л інивий говорить: На вулиці лев, серед майдану я буду забитий!

The sluggard says, “There is a lion outside; I will be killed in the streets!”

14 У ста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.

The mouth of an adulteress is a deep pit; He who is cursed of the Lord will fall into it.

15 Д о юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.

Foolishness is bound up in the heart of a child; The rod of discipline will remove it far from him.

16 Х то тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє.

He who oppresses the poor to make more for himself Or who gives to the rich, will only come to poverty.

17 Н ахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,

Incline your ear and hear the words of the wise, And apply your mind to my knowledge;

18 б о гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом!

For it will be pleasant if you keep them within you, That they may be ready on your lips.

19 Щ об надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе.

So that your trust may be in the Lord, I have taught you today, even you.

20 Х іба ж не писав тобі тричі з порадами та із знанням,

Have I not written to you excellent things Of counsels and knowledge,

21 щ об тобі завідомити правду, правдиві слова, щоб ти істину міг відповісти тому, хто тебе запитає.

To make you know the certainty of the words of truth That you may correctly answer him who sent you?

22 Н е грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,

Do not rob the poor because he is poor, Or crush the afflicted at the gate;

23 б о Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

For the Lord will plead their case And take the life of those who rob them.

24 Н е дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,

Do not associate with a man given to anger; Or go with a hot-tempered man,

25 щ об доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.

Or you will learn his ways And find a snare for yourself.

26 Н е будь серед тих, хто поруку дає, серед тих, хто поручується за борги:

Do not be among those who give pledges, Among those who become guarantors for debts.

27 к оли ти не матимеш чим заплатити, нащо візьмуть з-під тебе постелю твою?

If you have nothing with which to pay, Why should he take your bed from under you?

28 Н е пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої.

Do not move the ancient boundary Which your fathers have set.

29 Т и бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простими.

Do you see a man skilled in his work? He will stand before kings; He will not stand before obscure men.