1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

Now Saul, still breathing threats and murder against the disciples of the Lord, went to the high priest,

2 п опросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.

and asked for letters from him to the synagogues at Damascus, so that if he found any belonging to the Way, both men and women, he might bring them bound to Jerusalem.

3 А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,

As he was traveling, it happened that he was approaching Damascus, and suddenly a light from heaven flashed around him;

4 а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?

and he fell to the ground and heard a voice saying to him, “Saul, Saul, why are you persecuting Me?”

5 А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!

And he said, “Who are You, Lord?” And He said, “I am Jesus whom you are persecuting,

6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!

but get up and enter the city, and it will be told you what you must do.”

7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.

The men who traveled with him stood speechless, hearing the voice but seeing no one.

8 Т оді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.

Saul got up from the ground, and though his eyes were open, he could see nothing; and leading him by the hand, they brought him into Damascus.

9 І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.

And he was three days without sight, and neither ate nor drank.

10 А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!

Now there was a disciple at Damascus named Ananias; and the Lord said to him in a vision, “Ananias.” And he said, “Here I am, Lord.”

11 Г осподь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,

And the Lord said to him, “Get up and go to the street called Straight, and inquire at the house of Judas for a man from Tarsus named Saul, for he is praying,

12 і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...

and he has seen in a vision a man named Ananias come in and lay his hands on him, so that he might regain his sight.”

13 В ідповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

But Ananias answered, “Lord, I have heard from many about this man, how much harm he did to Your saints at Jerusalem;

14 І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.

and here he has authority from the chief priests to bind all who call on Your name.”

15 І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.

But the Lord said to him, “Go, for he is a chosen instrument of Mine, to bear My name before the Gentiles and kings and the sons of Israel;

16 Б о Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.

for I will show him how much he must suffer for My name’s sake.”

17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!

So Ananias departed and entered the house, and after laying his hands on him said, “ Brother Saul, the Lord Jesus, who appeared to you on the road by which you were coming, has sent me so that you may regain your sight and be filled with the Holy Spirit.”

18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,

And immediately there fell from his eyes something like scales, and he regained his sight, and he got up and was baptized;

19 і , прийнявши поживу, на силах зміцнів.

and he took food and was strengthened. Saul Begins to Preach Christ Now for several days he was with the disciples who were at Damascus,

20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,

and immediately he began to proclaim Jesus in the synagogues, saying, “He is the Son of God.”

21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?

All those hearing him continued to be amazed, and were saying, “Is this not he who in Jerusalem destroyed those who called on this name, and who had come here for the purpose of bringing them bound before the chief priests?”

22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.

But Saul kept increasing in strength and confounding the Jews who lived at Damascus by proving that this Jesus is the Christ.

23 А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

When many days had elapsed, the Jews plotted together to do away with him,

24 т а Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.

but their plot became known to Saul. They were also watching the gates day and night so that they might put him to death;

25 Т ому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.

but his disciples took him by night and let him down through an opening in the wall, lowering him in a large basket.

26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.

When he came to Jerusalem, he was trying to associate with the disciples; but they were all afraid of him, not believing that he was a disciple.

27 В арнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.

But Barnabas took hold of him and brought him to the apostles and described to them how he had seen the Lord on the road, and that He had talked to him, and how at Damascus he had spoken out boldly in the name of Jesus.

28 І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.

And he was with them, moving about freely in Jerusalem, speaking out boldly in the name of the Lord.

29 В ін також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.

And he was talking and arguing with the Hellenistic Jews; but they were attempting to put him to death.

30 Т ому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.

But when the brethren learned of it, they brought him down to Caesarea and sent him away to Tarsus.

31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.

So the church throughout all Judea and Galilee and Samaria enjoyed peace, being built up; and going on in the fear of the Lord and in the comfort of the Holy Spirit, it continued to increase. Peter’s Ministry

32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

Now as Peter was traveling through all those regions, he came down also to the saints who lived at Lydda.

33 З найшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.

There he found a man named Aeneas, who had been bedridden eight years, for he was paralyzed.

34 І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...

Peter said to him, “Aeneas, Jesus Christ heals you; get up and make your bed.” Immediately he got up.

35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.

And all who lived at Lydda and Sharon saw him, and they turned to the Lord.

36 А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.

Now in Joppa there was a disciple named Tabitha (which translated in Greek is called Dorcas); this woman was abounding with deeds of kindness and charity which she continually did.

37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.

And it happened at that time that she fell sick and died; and when they had washed her body, they laid it in an upper room.

38 А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!

Since Lydda was near Joppa, the disciples, having heard that Peter was there, sent two men to him, imploring him, “Do not delay in coming to us.”

39 І , вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.

So Peter arose and went with them. When he arrived, they brought him into the upper room; and all the widows stood beside him, weeping and showing all the tunics and garments that Dorcas used to make while she was with them.

40 П етро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...

But Peter sent them all out and knelt down and prayed, and turning to the body, he said, “ Tabitha, arise.” And she opened her eyes, and when she saw Peter, she sat up.

41 В ін же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

And he gave her his hand and raised her up; and calling the saints and widows, he presented her alive.

42 А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.

It became known all over Joppa, and many believed in the Lord.

43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.

And Peter stayed many days in Joppa with a tanner named Simon.