1 І зібрали филистимляни свої війська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборували між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.

Now the Philistines gathered their armies for battle; and they were gathered at Socoh which belongs to Judah, and they camped between Socoh and Azekah, in Ephes-dammim.

2 І зібралися Саул та ізраїльтяни, і таборували в долині Елі, і вставилися до бою проти филистимлян.

Saul and the men of Israel were gathered and camped in the valley of Elah, and drew up in battle array to encounter the Philistines.

3 І стояли филистимляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.

The Philistines stood on the mountain on one side while Israel stood on the mountain on the other side, with the valley between them.

4 І вийшов із филистимських таборів одноборець, ім'я йому Ґоліят із Ґату. Високий був шість ліктів і п'ядь.

Then a champion came out from the armies of the Philistines named Goliath, from Gath, whose height was six cubits and a span.

5 А на голові його мідяний шолом, і він одягнений був у панцера з луски; а вага того панцера п'ять тисяч шеклів міді.

He had a bronze helmet on his head, and he was clothed with scale-armor which weighed five thousand shekels of bronze.

6 А на ногах його мідяні наголінники, а за плечима його мідяний спис.

He also had bronze greaves on his legs and a bronze javelin slung between his shoulders.

7 А держак списа його як ткацький вал, а вістря спису його шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоноша.

The shaft of his spear was like a weaver’s beam, and the head of his spear weighed six hundred shekels of iron; his shield-carrier also walked before him.

8 І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: Чого ви вийшли ставати до бою? Чи ж я не филистимлянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зійде до мене.

He stood and shouted to the ranks of Israel and said to them, “Why do you come out to draw up in battle array? Am I not the Philistine and you servants of Saul? Choose a man for yourselves and let him come down to me.

9 Я кщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми станемо вам за рабів. А якщо я переможу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам.

If he is able to fight with me and kill me, then we will become your servants; but if I prevail against him and kill him, then you shall become our servants and serve us.”

10 І сказав филистимлянин: Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, і будемо битися вдвох.

Again the Philistine said, “ I defy the ranks of Israel this day; give me a man that we may fight together.”

11 І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филистимлянина, і вони перестрашилися та сильно налякалися.

When Saul and all Israel heard these words of the Philistine, they were dismayed and greatly afraid.

12 А Давид син того мужа ефратянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'я йому Єссей, що мав восьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був старий, увійшов у літа.

Now David was the son of the Ephrathite of Bethlehem in Judah, whose name was Jesse, and he had eight sons. And Jesse was old in the days of Saul, advanced in years among men.

13 І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну. А імена трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його Авінадав, а третій Шамма.

The three older sons of Jesse had gone after Saul to the battle. And the names of his three sons who went to the battle were Eliab the firstborn, and the second to him Abinadab, and the third Shammah.

14 А Давид він найменший, а три найстарші пішли за Саулом.

David was the youngest. Now the three oldest followed Saul,

15 А Давид ходив до Саула, та вертався пасти отару свого батька в Віфлеємі.

but David went back and forth from Saul to tend his father’s flock at Bethlehem.

16 А той филистимлянин підходив ранком та ввечорі, і виступав сорок день.

The Philistine came forward morning and evening for forty days and took his stand.

17 І сказав Єссей до сина свого Давида: Візьми но для братів своїх ефу цього праженого зерна, і десять цих хлібів, та й віднеси скоренько до табору до своїх братів.

Then Jesse said to David his son, “ Take now for your brothers an ephah of this roasted grain and these ten loaves and run to the camp to your brothers.

18 А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про поводження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.

Bring also these ten cuts of cheese to the commander of their thousand, and look into the welfare of your brothers, and bring back news of them.

19 А Саул і вони, та всі ізраїльтяни були в долині Елі, воювали з филистимлянами.

For Saul and they and all the men of Israel are in the valley of Elah, fighting with the Philistines.” David Accepts the Challenge

20 І встав Давид рано вранці, і полишив отару свою на сторожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обозу, а військо виходило до бойового строю, і підняли вони окрик у бою.

So David arose early in the morning and left the flock with a keeper and took the supplies and went as Jesse had commanded him. And he came to the circle of the camp while the army was going out in battle array shouting the war cry.

21 І вишикувалися Ізраїль та Филистимлянин лава проти лави.

Israel and the Philistines drew up in battle array, army against army.

22 І Давид позоставив свою ношу в сторожа речей, та й побіг до полку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про поводження.

Then David left his baggage in the care of the baggage keeper, and ran to the battle line and entered in order to greet his brothers.

23 А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полків одноборець, филистимлянин Ґоліят ім'я йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова, а Давид почув.

As he was talking with them, behold, the champion, the Philistine from Gath named Goliath, was coming up from the army of the Philistines, and he spoke these same words; and David heard them.

24 А всі ізраїльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися.

When all the men of Israel saw the man, they fled from him and were greatly afraid.

25 І говорив Ізраїльтянин: Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажати Ізраїля. І буде, того чоловіка, що вб'є його, збагатить його цар великим багатством, і дочку свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі.

The men of Israel said, “Have you seen this man who is coming up? Surely he is coming up to defy Israel. And it will be that the king will enrich the man who kills him with great riches and will give him his daughter and make his father’s house free in Israel.”

26 І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: Що буде зроблене тому, хто вб'є цього филистимлянина й здійме образу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филистимлянин, що так зневажає полки Живого Бога?

Then David spoke to the men who were standing by him, saying, “What will be done for the man who kills this Philistine and takes away the reproach from Israel? For who is this uncircumcised Philistine, that he should taunt the armies of the living God?”

27 А народ сказав йому те саме слово, говорячи: Отак буде зроблено чоловікові, хто вб'є його.

The people answered him in accord with this word, saying, “ Thus it will be done for the man who kills him.”

28 І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: Чого то зійшов ти? І на кого ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумілість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну!

Now Eliab his oldest brother heard when he spoke to the men; and Eliab’s anger burned against David and he said, “Why have you come down? And with whom have you left those few sheep in the wilderness? I know your insolence and the wickedness of your heart; for you have come down in order to see the battle.”

29 А Давид відказав: Та що я зробив тепер? Чи не на наказ батька?

But David said, “What have I done now? Was it not just a question?”

30 І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше.

Then he turned away from him to another and said the same thing; and the people answered the same thing as before. David Kills Goliath

31 І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його.

When the words which David spoke were heard, they told them to Saul, and he sent for him.

32 І сказав Давид до Саула: Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій піде, і буде битися з отим филистимлянином.

David said to Saul, “ Let no man’s heart fail on account of him; your servant will go and fight with this Philistine.”

33 І сказав Саул до Давида: Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти малий, а він вояк від своєї молодости.

Then Saul said to David, “ You are not able to go against this Philistine to fight with him; for you are but a youth while he has been a warrior from his youth.”

34 І сказав Давид до Саула: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада,

But David said to Saul, “Your servant was tending his father’s sheep. When a lion or a bear came and took a lamb from the flock,

35 а я виходив за ним, і побивав його, і виривав те з пащі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його.

I went out after him and attacked him, and rescued it from his mouth; and when he rose up against me, I seized him by his beard and struck him and killed him.

36 І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филистимлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!

Your servant has killed both the lion and the bear; and this uncircumcised Philistine will be like one of them, since he has taunted the armies of the living God.”

37 І сказав Давид: Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина. І сказав Саул: Іди, і нехай Господь буде з тобою!

And David said, “ The Lord who delivered me from the paw of the lion and from the paw of the bear, He will deliver me from the hand of this Philistine.” And Saul said to David, “ Go, and may the Lord be with you.”

38 І зодягнув Саул Давида в свою одіж, і дав мідяного шолома на його голову, і надів на нього панцера.

Then Saul clothed David with his garments and put a bronze helmet on his head, and he clothed him with armor.

39 І прип'яв Давид меча його на одежу свою, та й силкувався йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: Не можу в цьому ходити, бо я не звик! І поскидав Давид їх із себе.

David girded his sword over his armor and tried to walk, for he had not tested them. So David said to Saul, “I cannot go with these, for I have not tested them.” And David took them off.

40 І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять вигладжених камінців із потоку, і поклав їх у пастушу торбу, яку мав, та в торбину, а його праща у руці його. І він пішов до филистимлянина.

He took his stick in his hand and chose for himself five smooth stones from the brook, and put them in the shepherd’s bag which he had, even in his pouch, and his sling was in his hand; and he approached the Philistine.

41 А филистимлянин підходив усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита перед ним.

Then the Philistine came on and approached David, with the shield-bearer in front of him.

42 І подивився филистимлянин, та й побачив Давида, і злегковажив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юнак стрункої постави.

When the Philistine looked and saw David, he disdained him; for he was but a youth, and ruddy, with a handsome appearance.

43 І сказав филистимлянин до Давида: Чи я пес, що ти вийшов на мене з києм? І филистимлянин прокляв Давида своїми богами.

The Philistine said to David, “ Am I a dog, that you come to me with sticks?” And the Philistine cursed David by his gods.

44 І сказав филистимлянин до Давида: Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам птаству небесному та звірині польовій.

The Philistine also said to David, “Come to me, and I will give your flesh to the birds of the sky and the beasts of the field.”

45 І сказав Давид до филистимлянина: Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім'я Господа Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив.

Then David said to the Philistine, “You come to me with a sword, a spear, and a javelin, but I come to you in the name of the Lord of hosts, the God of the armies of Israel, whom you have taunted.

46 С ьогодні віддасть тебе Господь у мою руку, і я поб'ю тебе, і відітну голову твою з тебе, і дня цього я дам падло филистимського табору птаству небесному та земній звірині. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!

This day the Lord will deliver you up into my hands, and I will strike you down and remove your head from you. And I will give the dead bodies of the army of the Philistines this day to the birds of the sky and the wild beasts of the earth, that all the earth may know that there is a God in Israel,

47 І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку.

and that all this assembly may know that the Lord does not deliver by sword or by spear; for the battle is the Lord’s and He will give you into our hands.”

48 І сталося, коли филистимлянин устав і пішов, і зблизився до Давида, то Давид поспішив і побіг до лави навпроти филистимлянина.

Then it happened when the Philistine rose and came and drew near to meet David, that David ran quickly toward the battle line to meet the Philistine.

49 І простяг Давид руку свою до торби, і взяв звідти каменя, та й кинув із пращі, і вдарив филистимлянина в чоло його. І той камінь втявся йому в чоло, і він упав на обличчя своє на землю.

And David put his hand into his bag and took from it a stone and slung it, and struck the Philistine on his forehead. And the stone sank into his forehead, so that he fell on his face to the ground.

50 І отак переміг Давид филистимлянина пращею та каменем, і вдарив він филистимлянина, та й убив його, а меча не було в Давидовій руці.

Thus David prevailed over the Philistine with a sling and a stone, and he struck the Philistine and killed him; but there was no sword in David’s hand.

51 І підбіг Давид, і став на филистимлянина, і вихопив його меча, і витяг його з його піхви, та й убив його, відтяв ним йому голову! І побачили филистимляни, що помер їх силач, і стали втікати!

Then David ran and stood over the Philistine and took his sword and drew it out of its sheath and killed him, and cut off his head with it. When the Philistines saw that their champion was dead, they fled.

52 А люди Ізраїлеві та Юдині схопилися, і зняли крик, та й погнали филистимлян аж доти, де йдеться до Ґаю, і аж до брами Екрону. І падали трупи филистимлян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону.

The men of Israel and Judah arose and shouted and pursued the Philistines as far as the valley, and to the gates of Ekron. And the slain Philistines lay along the way to Shaaraim, even to Gath and Ekron.

53 І вернулися Ізраїлеві сини з погоні за филистимлянами, та й розграбували їхні табори.

The sons of Israel returned from chasing the Philistines and plundered their camps.

54 А Давид узяв голову того филистимлянина, і приніс її до Єрусалиму, а зброю його склав у своєму наметі.

Then David took the Philistine’s head and brought it to Jerusalem, but he put his weapons in his tent.

55 А як Саул побачив Давида, що виходив навпроти филистимлянина, то сказав до Авнера, провідника війська: Чий син оцей хлопець, Авнере? А Авнер відказав: Присягаю життям твоїм, о царю, що не знаю!

Now when Saul saw David going out against the Philistine, he said to Abner the commander of the army, “Abner, whose son is this young man?” And Abner said, “By your life, O king, I do not know.”

56 І сказав цар: Запитай, чий син цей юнак?

The king said, “You inquire whose son the youth is.”

57 А коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то Авнер узяв його й привів його перед Саула, а голова филистимлянина у руці його.

So when David returned from killing the Philistine, Abner took him and brought him before Saul with the Philistine’s head in his hand.

58 І сказав до нього Саул: Чий ти син, хлопче? А Давид відказав: Я син раба твого віфлеємлянина Єссея.

Saul said to him, “Whose son are you, young man?” And David answered, “ I am the son of your servant Jesse the Bethlehemite.”