1 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

Then Balaam said to Balak, “Build seven altars for me here, and prepare seven bulls and seven rams for me here.”

2 І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.

Balak did just as Balaam had spoken, and Balak and Balaam offered up a bull and a ram on each altar.

3 І сказав Валаам до Балака: Стань над своїм цілопаленням, а я піду, може стріну Господа навпроти себе, і що Він об'явить мені, я перекажу тобі. І він пішов на лису гору.

Then Balaam said to Balak, “Stand beside your burnt offering, and I will go; perhaps the Lord will come to meet me, and whatever He shows me I will tell you.” So he went to a bare hill.

4 І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.

Now God met Balaam, and he said to Him, “I have set up the seven altars, and I have offered up a bull and a ram on each altar.”

5 І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: Вернись до Балака, і будеш так промовляти.

Then the Lord put a word in Balaam’s mouth and said, “Return to Balak, and you shall speak thus.”

6 І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.

So he returned to him, and behold, he was standing beside his burnt offering, he and all the leaders of Moab.

7 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!

He took up his discourse and said, “From Aram Balak has brought me, Moab’s king from the mountains of the East, ‘ Come curse Jacob for me, And come, denounce Israel!’

8 Щ о ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має Господь?

“ How shall I curse whom God has not cursed? And how can I denounce whom the Lord has not denounced?

9 Б о я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю, тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується.

“As I see him from the top of the rocks, And I look at him from the hills; Behold, a people who dwells apart, And will not be reckoned among the nations.

10 Х то ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!

“ Who can count the dust of Jacob, Or number the fourth part of Israel? Let me die the death of the upright, And let my end be like his!”

11 І сказав Балак до Валаама: Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагословив їх!

Then Balak said to Balaam, “What have you done to me? I took you to curse my enemies, but behold, you have actually blessed them!”

12 А той відповів та й сказав: Чи ж не те, що Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те говорити?

He replied, “Must I not be careful to speak what the Lord puts in my mouth?”

13 І сказав до нього Балак: Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога, звідти!

Then Balak said to him, “Please come with me to another place from where you may see them, although you will only see the extreme end of them and will not see all of them; and curse them for me from there.”

14 І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.

So he took him to the field of Zophim, to the top of Pisgah, and built seven altars and offered a bull and a ram on each altar.

15 І сказав він до Балака: Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа.

And he said to Balak, “Stand here beside your burnt offering while I myself meet the Lord over there.”

16 І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: Вернися до Балака, і будеш так промовляти.

Then the Lord met Balaam and put a word in his mouth and said, “Return to Balak, and thus you shall speak.”

17 І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: Що ж говорив Господь?

He came to him, and behold, he was standing beside his burnt offering, and the leaders of Moab with him. And Balak said to him, “What has the Lord spoken?”

18 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппорів!

Then he took up his discourse and said, “Arise, O Balak, and hear; Give ear to me, O son of Zippor!

19 Б ог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?

“ God is not a man, that He should lie, Nor a son of man, that He should repent; Has He said, and will He not do it? Or has He spoken, and will He not make it good?

20 О це я одержав наказа поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!

“Behold, I have received a command to bless; When He has blessed, then I cannot revoke it.

21 Н е видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним голосний крик на славу Царя!

“ He has not observed misfortune in Jacob; Nor has He seen trouble in Israel; The Lord his God is with him, And the shout of a king is among them.

22 Б ог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, як міць однорожця!

“ God brings them out of Egypt, He is for them like the horns of the wild ox.

23 Б о нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.

“ For there is no omen against Jacob, Nor is there any divination against Israel; At the proper time it shall be said to Jacob And to Israel, what God has done!

24 Т ож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу, і аж поки не буде він пить кров забитих!

“ Behold, a people rises like a lioness, And as a lion it lifts itself; It will not lie down until it devours the prey, And drinks the blood of the slain.”

25 І сказав Балак до Валаама: Ні проклинати не проклинай його, ні благословити не благословляй його!

Then Balak said to Balaam, “Do not curse them at all nor bless them at all!”

26 І сказав Валаам, і відповів до Балака: Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що буде промовляти Господь, те зроблю?

But Balaam replied to Balak, “Did I not tell you, ‘ Whatever the Lord speaks, that I must do’?”

27 І сказав Балак до Валаама: Ходи ж, візьму тебе ще до іншого місця, може сподобається в Божих очах, і ти звідти проклянеш мені його.

Then Balak said to Balaam, “Please come, I will take you to another place; perhaps it will be agreeable with God that you curse them for me from there.”

28 І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що звернений до пустині.

So Balak took Balaam to the top of Peor which overlooks the wasteland.

29 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

Balaam said to Balak, “Build seven altars for me here and prepare seven bulls and seven rams for me here.”

30 І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.

Balak did just as Balaam had said, and offered up a bull and a ram on each altar.