1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.

Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan and was led around by the Spirit in the wilderness

2 С орок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.

for forty days, being tempted by the devil. And He ate nothing during those days, and when they had ended, He became hungry.

3 І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!

And the devil said to Him, “If You are the Son of God, tell this stone to become bread.”

4 А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!

And Jesus answered him, “It is written, ‘ Man shall not live on bread alone.’”

5 І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.

And he led Him up and showed Him all the kingdoms of the world in a moment of time.

6 І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.

And the devil said to Him, “I will give You all this domain and its glory; for it has been handed over to me, and I give it to whomever I wish.

7 Т ож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!

Therefore if You worship before me, it shall all be Yours.”

8 І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!

Jesus answered him, “It is written, ‘ You shall worship the Lord your God and serve Him only.’”

9 І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!

And he led Him to Jerusalem and had Him stand on the pinnacle of the temple, and said to Him, “If You are the Son of God, throw Yourself down from here;

10 Б о написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!

for it is written, ‘ He will command His angels concerning You to guard You,’

11 і : Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!

and, ‘ On their hands they will bear You up, So that You will not strike Your foot against a stone.’”

12 А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!

And Jesus answered and said to him, “It is said, ‘ You shall not put the Lord your God to the test.’”

13 І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.

When the devil had finished every temptation, he left Him until an opportune time. Jesus’ Public Ministry

14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.

And Jesus returned to Galilee in the power of the Spirit, and news about Him spread through all the surrounding district.

15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.

And He began teaching in their synagogues and was praised by all.

16 І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.

And He came to Nazareth, where He had been brought up; and as was His custom, He entered the synagogue on the Sabbath, and stood up to read.

17 І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

And the book of the prophet Isaiah was handed to Him. And He opened the book and found the place where it was written,

18 Н а Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,

“ The Spirit of the Lord is upon Me, Because He anointed Me to preach the gospel to the poor. He has sent Me to proclaim release to the captives, And recovery of sight to the blind, To set free those who are oppressed,

19 щ об проповідувати рік Господнього змилування.

To proclaim the favorable year of the Lord.”

20 І , книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.

And He closed the book, gave it back to the attendant and sat down; and the eyes of all in the synagogue were fixed on Him.

21 І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!

And He began to say to them, “Today this Scripture has been fulfilled in your hearing.”

22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?

And all were speaking well of Him, and wondering at the gracious words which were falling from His lips; and they were saying, “ Is this not Joseph’s son?”

23 В ін же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.

And He said to them, “No doubt you will quote this proverb to Me, ‘Physician, heal yourself! Whatever we heard was done at Capernaum, do here in your hometown as well.’”

24 І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.

And He said, “Truly I say to you, no prophet is welcome in his hometown.

25 Т а правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

But I say to you in truth, there were many widows in Israel in the days of Elijah, when the sky was shut up for three years and six months, when a great famine came over all the land;

26 а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.

and yet Elijah was sent to none of them, but only to Zarephath, in the land of Sidon, to a woman who was a widow.

27 І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.

And there were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet; and none of them was cleansed, but only Naaman the Syrian.”

28 І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.

And all the people in the synagogue were filled with rage as they heard these things;

29 І , вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...

and they got up and drove Him out of the city, and led Him to the brow of the hill on which their city had been built, in order to throw Him down the cliff.

30 А ле Він перейшов серед них, і віддалився.

But passing through their midst, He went His way.

31 І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

And He came down to Capernaum, a city of Galilee, and He was teaching them on the Sabbath;

32 І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.

and they were amazed at His teaching, for His message was with authority.

33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:

In the synagogue there was a man possessed by the spirit of an unclean demon, and he cried out with a loud voice,

34 А х, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...

“Let us alone! What business do we have with each other, Jesus of Nazareth? Have You come to destroy us? I know who You are— the Holy One of God!”

35 А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.

But Jesus rebuked him, saying, “Be quiet and come out of him!” And when the demon had thrown him down in the midst of the people, he came out of him without doing him any harm.

36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...

And amazement came upon them all, and they began talking with one another saying, “What is this message? For with authority and power He commands the unclean spirits and they come out.”

37 І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.

And the report about Him was spreading into every locality in the surrounding district. Many Are Healed

38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

Then He got up and left the synagogue, and entered Simon’s home. Now Simon’s mother-in-law was suffering from a high fever, and they asked Him to help her.

39 І , ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.

And standing over her, He rebuked the fever, and it left her; and she immediately got up and waited on them.

40 К оли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.

While the sun was setting, all those who had any who were sick with various diseases brought them to Him; and laying His hands on each one of them, He was healing them.

41 І з багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.

Demons also were coming out of many, shouting, “You are the Son of God!” But rebuking them, He would not allow them to speak, because they knew Him to be the Christ.

42 К оли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.

When day came, Jesus left and went to a secluded place; and the crowds were searching for Him, and came to Him and tried to keep Him from going away from them.

43 В ін же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.

But He said to them, “I must preach the kingdom of God to the other cities also, for I was sent for this purpose.”

44 І Він проповідував по синагогах Галілеї.

So He kept on preaching in the synagogues of Judea.