1 Н аближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

Now the Feast of Unleavened Bread, which is called the Passover, was approaching.

2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

The chief priests and the scribes were seeking how they might put Him to death; for they were afraid of the people.

3 С атана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

And Satan entered into Judas who was called Iscariot, belonging to the number of the twelve.

4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

And he went away and discussed with the chief priests and officers how he might betray Him to them.

5 Т і ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

They were glad and agreed to give him money.

6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

So he consented, and began seeking a good opportunity to betray Him to them apart from the crowd.

7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

Then came the first day of Unleavened Bread on which the Passover lamb had to be sacrificed.

8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

And Jesus sent Peter and John, saying, “Go and prepare the Passover for us, so that we may eat it.”

9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

They said to Him, “Where do You want us to prepare it?”

10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

And He said to them, “When you have entered the city, a man will meet you carrying a pitcher of water; follow him into the house that he enters.

11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

And you shall say to the owner of the house, ‘The Teacher says to you, “Where is the guest room in which I may eat the Passover with My disciples?”’

12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

And he will show you a large, furnished upper room; prepare it there.”

13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

And they left and found everything just as He had told them; and they prepared the Passover. The Lord’s Supper

14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

When the hour had come, He reclined at the table, and the apostles with Him.

15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

And He said to them, “I have earnestly desired to eat this Passover with you before I suffer;

16 Б о кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

for I say to you, I shall never again eat it until it is fulfilled in the kingdom of God.”

17 У зявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

And when He had taken a cup and given thanks, He said, “Take this and share it among yourselves;

18 К ажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

for I say to you, I will not drink of the fruit of the vine from now on until the kingdom of God comes.”

19 У зявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

And when He had taken some bread and given thanks, He broke it and gave it to them, saying, “This is My body which is given for you; do this in remembrance of Me.”

20 П о вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

And in the same way He took the cup after they had eaten, saying, “This cup which is poured out for you is the new covenant in My blood.

21 Т а однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

But behold, the hand of the one betraying Me is with Mine on the table.

22 Б о Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

For indeed, the Son of Man is going as it has been determined; but woe to that man by whom He is betrayed!”

23 А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

And they began to discuss among themselves which one of them it might be who was going to do this thing. Who Is Greatest

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

And there arose also a dispute among them as to which one of them was regarded to be greatest.

25 В ін же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

And He said to them, “The kings of the Gentiles lord it over them; and those who have authority over them are called ‘Benefactors.’

26 А ле не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

But it is not this way with you, but the one who is the greatest among you must become like the youngest, and the leader like the servant.

27 Б о хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

For who is greater, the one who reclines at the table or the one who serves? Is it not the one who reclines at the table ? But I am among you as the one who serves.

28 В и ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

“You are those who have stood by Me in My trials;

29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

and just as My Father has granted Me a kingdom, I grant you

30 щ об ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

that you may eat and drink at My table in My kingdom, and you will sit on thrones judging the twelve tribes of Israel.

31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

“Simon, Simon, behold, Satan has demanded permission to sift you like wheat;

32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

but I have prayed for you, that your faith may not fail; and you, when once you have turned again, strengthen your brothers.”

33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

But he said to Him, “Lord, with You I am ready to go both to prison and to death!”

34 В ін же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

And He said, “I say to you, Peter, the rooster will not crow today until you have denied three times that you know Me.”

35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

And He said to them, “ When I sent you out without money belt and bag and sandals, you did not lack anything, did you?” They said, “ No, nothing.”

36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

And He said to them, “But now, whoever has a money belt is to take it along, likewise also a bag, and whoever has no sword is to sell his coat and buy one.

37 Г оворю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

For I tell you that this which is written must be fulfilled in Me, ‘ And He was numbered with transgressors ’; for that which refers to Me has its fulfillment.”

38 І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

They said, “Lord, look, here are two swords.” And He said to them, “It is enough.” The Garden of Gethsemane

39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

And He came out and proceeded as was His custom to the Mount of Olives; and the disciples also followed Him.

40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

When He arrived at the place, He said to them, “ Pray that you may not enter into temptation.”

41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

And He withdrew from them about a stone’s throw, and He knelt down and began to pray,

42 б лагаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

saying, “Father, if You are willing, remove this cup from Me; yet not My will, but Yours be done.”

43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

Now an angel from heaven appeared to Him, strengthening Him.

44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

And being in agony He was praying very fervently; and His sweat became like drops of blood, falling down upon the ground.

45 І , підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

When He rose from prayer, He came to the disciples and found them sleeping from sorrow,

46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

and said to them, “Why are you sleeping? Get up and pray that you may not enter into temptation.” Jesus Betrayed by Judas

47 І , коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

While He was still speaking, behold, a crowd came, and the one called Judas, one of the twelve, was preceding them; and he approached Jesus to kiss Him.

48 І сус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

But Jesus said to him, “Judas, are you betraying the Son of Man with a kiss?”

49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

When those who were around Him saw what was going to happen, they said, “Lord, shall we strike with the sword?”

50 І , один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

And one of them struck the slave of the high priest and cut off his right ear.

51 Т а Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

But Jesus answered and said, “ Stop! No more of this.” And He touched his ear and healed him.

52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

Then Jesus said to the chief priests and officers of the temple and elders who had come against Him, “Have you come out with swords and clubs as you would against a robber?

53 Я к щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

While I was with you daily in the temple, you did not lay hands on Me; but this hour and the power of darkness are yours.” Jesus’ Arrest

54 А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

Having arrested Him, they led Him away and brought Him to the house of the high priest; but Peter was following at a distance.

55 Я к розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

After they had kindled a fire in the middle of the courtyard and had sat down together, Peter was sitting among them.

56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

And a servant-girl, seeing him as he sat in the firelight and looking intently at him, said, “This man was with Him too.”

57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

But he denied it, saying, “Woman, I do not know Him.”

58 Н езабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

A little later, another saw him and said, “You are one of them too!” But Peter said, “Man, I am not!”

59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

After about an hour had passed, another man began to insist, saying, “Certainly this man also was with Him, for he is a Galilean too.”

60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

But Peter said, “Man, I do not know what you are talking about.” Immediately, while he was still speaking, a rooster crowed.

61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

The Lord turned and looked at Peter. And Peter remembered the word of the Lord, how He had told him, “ Before a rooster crows today, you will deny Me three times.”

62 І , вийшовши звідти, він гірко заплакав!

And he went out and wept bitterly.

63 А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

Now the men who were holding Jesus in custody were mocking Him and beating Him,

64 І , закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

and they blindfolded Him and were asking Him, saying, “ Prophesy, who is the one who hit You?”

65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

And they were saying many other things against Him, blaspheming. Jesus before the Sanhedrin

66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

When it was day, the Council of elders of the people assembled, both chief priests and scribes, and they led Him away to their council chamber, saying,

67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

“ If You are the Christ, tell us.” But He said to them, “If I tell you, you will not believe;

68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

and if I ask a question, you will not answer.

69 Н езабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

But from now on the Son of Man will be seated at the right hand of the power of God.”

70 Т оді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

And they all said, “Are You the Son of God, then?” And He said to them, “ Yes, I am.”

71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!

Then they said, “What further need do we have of testimony? For we have heard it ourselves from His own mouth.”