1 Н аближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

And the feast of the unleavened food was coming nigh, that is called Passover,

2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

and the chief priests and the scribes were seeking how they may take him up, for they were afraid of the people.

3 С атана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

And the Adversary entered into Judas, who is surnamed Iscariot, being of the number of the twelve,

4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

and he, having gone away, spake with the chief priests and the magistrates, how he might deliver him up to them,

5 Т і ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

and they rejoiced, and covenanted to give him money,

6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

and he agreed, and was seeking a favourable season to deliver him up to them without tumult.

7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

And the day of the unleavened food came, in which it was behoving the passover to be sacrificed,

8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

and he sent Peter and John, saying, `Having gone on, prepare to us the passover, that we may eat;'

9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

and they said to him, `Where wilt thou that we might prepare?'

10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

And he said to them, `Lo, in your entering into the city, there shall meet you a man, bearing a pitcher of water, follow him to the house where he doth go in,

11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

and ye shall say to the master of the house, The Teacher saith to thee, Where is the guest-chamber where the passover with my disciples I may eat?

12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

and he shall show you a large upper room furnished, there make ready;'

13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

and they, having gone away, found as he hath said to them, and they made ready the passover.

14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

And when the hour come, he reclined (at meat), and the twelve apostles with him,

15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

and he said unto them, `With desire I did desire to eat this passover with you before my suffering,

16 Б о кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

for I say to you, that no more may I eat of it till it may be fulfilled in the reign of God.'

17 У зявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

And having taken a cup, having given thanks, he said, `Take this and divide to yourselves,

18 К ажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

for I say to you that I may not drink of the produce of the vine till the reign of God may come.'

19 У зявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

And having taken bread, having given thanks, he brake and gave to them, saying, `This is my body, that for you is being given, this do ye -- to remembrance of me.'

20 П о вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

In like manner, also, the cup after the supping, saying, `This cup the new covenant in my blood, that for you is being poured forth.

21 Т а однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

`But, lo, the hand of him delivering me up with me on the table,

22 Б о Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

and indeed the Son of Man doth go according to what hath been determined; but wo to that man through whom he is being delivered up.'

23 А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

And they began to reason among themselves, who then of them it may be, who is about to do this thing.

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

And there happened also a strife among them -- who of them is accounted to be greater.

25 В ін же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

And he said to them, `The kings of the nations do exercise lordship over them, and those exercising authority upon them are called benefactors;

26 А ле не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

but ye not so, but he who is greater among you -- let him be as the younger; and he who is leading, as he who is ministering;

27 Б о хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

for who is greater? he who is reclining (at meat), or he who is ministering? is it not he who is reclining (at meat)? and I -- I am in your midst as he who is ministering.

28 В и ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

`And ye -- ye are those who have remained with me in my temptations,

29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

and I appoint to you, as my Father did appoint to me, a kingdom,

30 щ об ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

that ye may eat and may drink at my table, in my kingdom, and may sit on thrones, judging the twelve tribes of Israel.'

31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

And the Lord said, `Simon, Simon, lo, the Adversary did ask you for himself to sift as the wheat,

32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

and I besought for thee, that thy faith may not fail; and thou, when thou didst turn, strengthen thy brethren.'

33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

And he said to him, `Sir, with thee I am ready both to prison and to death to go;'

34 В ін же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

and he said, `I say to thee, Peter, a cock shall not crow to-day, before thrice thou mayest disown knowing me.'

35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

And he said to them, `When I sent you without bag, and scrip, and sandals, did ye lack anything?' and they said, `Nothing.'

36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

Then said he to them, `But, now, he who is having a bag, let him take up, and in like manner also a scrip; and he who is not having, let him sell his garment, and buy a sword,

37 Г оворю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

for I say to you, that yet this that hath been written it behoveth to be fulfilled in me: And with lawless ones he was reckoned, for also the things concerning me have an end.'

38 І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

And they said, `Sir, lo, here two swords;' and he said to them, `It is sufficient.'

39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

And having gone forth, he went on, according to custom, to the mount of the Olives, and his disciples also followed him,

40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

and having come to the place, he said to them, `Pray ye not to enter into temptation.'

41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

And he was withdrawn from them, as it were a stone's cast, and having fallen on the knees he was praying,

42 б лагаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

saying, `Father, if Thou be counselling to make this cup pass from me --; but, not my will, but Thine be done.' --

43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

And there appeared to him a messenger from heaven strengthening him;

44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

and having been in agony, he was more earnestly praying, and his sweat became, as it were, great drops of blood falling upon the ground.

45 І , підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

And having risen up from the prayer, having come unto the disciples, he found them sleeping from the sorrow,

46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

and he said to them, `Why do ye sleep? having risen, pray that ye may not enter into temptation.'

47 І , коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

And while he is speaking, lo, a multitude, and he who is called Judas, one of the twelve, was coming before them, and he came nigh to Jesus to kiss him,

48 І сус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

and Jesus said to him, `Judas, with a kiss the Son of Man dost thou deliver up?'

49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

And those about him, having seen what was about to be, said to him, `Sir, shall we smite with a sword?'

50 І , один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

And a certain one of them smote the servant of the chief priest, and took off his right ear,

51 Т а Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

and Jesus answering said, `Suffer ye thus far,' and having touched his ear, he healed him.

52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

And Jesus said to those having come upon him -- chief priests, and magistrates of the temple, and elders -- `As upon a robber have ye come forth, with swords and sticks?

53 Я к щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

while daily I was with you in the temple, ye did stretch forth no hands against me; but this is your hour and the power of the darkness.'

54 А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

And having taken him, they led and brought him to the house of the chief priest. And Peter was following afar off,

55 Я к розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

and they having kindled a fire in the midst of the court, and having sat down together, Peter was sitting in the midst of them,

56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

and a certain maid having seen him sitting at the light, and having earnestly looked at him, she said, `And this one was with him!'

57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

and he disowned him, saying, `Woman, I have not known him.'

58 Н езабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

And after a little, another having seen him, said, `And thou art of them!' and Peter said, `Man, I am not.'

59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

And one hour, as it were, having intervened, a certain other was confidently affirming, saying, `Of a truth this one also was with him, for he is also a Galilean;'

60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

and Peter said, `Man, I have not known what thou sayest;' and presently, while he is speaking, a cock crew.

61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

And the Lord having turned did look on Peter, and Peter remembered the word of the Lord, how he said to him -- `Before a cock shall crow, thou mayest disown me thrice;'

62 І , вийшовши звідти, він гірко заплакав!

and Peter having gone without, wept bitterly.

63 А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

And the men who were holding Jesus were mocking him, beating;

64 І , закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

and having blindfolded him, they were striking him on the face, and were questioning him, saying, `Prophesy who he is who smote thee?'

65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

and many other things, speaking evilly, they spake in regard to him.

66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

And when it became day there was gathered together the eldership of the people, chief priests also, and scribes, and they led him up to their own sanhedrim,

67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

saying, `If thou be the Christ, tell us.' And he said to them, `If I may tell you, ye will not believe;

68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

and if I also question, ye will not answer me or send me away;

69 Н езабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

henceforth, there shall be the Son of Man sitting on the right hand of the power of God.'

70 Т оді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

And they all said, `Thou, then, art the Son of God?' and he said unto them, `Ye say, because I am;'

71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!

and they said, `What need yet have we of testimony? for we ourselves did hear from his mouth.'