1 І було Господнє слово до Йони вдруге таке:

And there is a word of Jehovah unto Jonah a second time, saying,

2 У стань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!

`Rise, go unto Nineveh, the great city, and proclaim unto it the proclamation that I am speaking unto thee;'

3 І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневія була місто велике-превелике, на три дні ходи.

and Jonah riseth, and he goeth unto Nineveh, according to the word of Jehovah. And Nineveh hath been a great city before God, a journey of three days.

4 І зачав Йона ходити по місті, на один день ходи, і проповідував і казав: Ще сорок день, і Ніневія буде зруйнована!

And Jonah beginneth to go in to the city a journey of one day, and proclaimeth, and saith, `Yet forty days -- and Nineveh is overturned.'

5 І ніневітяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали верети, від найбільшого з них аж до найменшого.

And the men of Nineveh believe in God, and proclaim a fast, and put on sackcloth, from their greatest even unto their least,

6 І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща свого з себе, і покрився веретою, та й сів на попелі.

seeing the word doth come unto the king of Nineveh, and he riseth from his throne, and removeth his honourable robe from off him, and spreadeth out sackcloth, and sitteth on the ashes,

7 І він звелів кликнути й сказати в Ніневії з наказу царя та його вельмож, говорячи: Нехай не покуштують нічого ані людина, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води!

and he crieth and saith in Nineveh by a decree of the king and his great ones, saying, `Man and beast, herd and flock -- let them not taste anything, let them not feed, even water let them not drink;

8 І нехай покриваються веретами та людина й та худоба, і нехай сильно кличуть до Бога, і нехай кожен зверне з своєї дороги та від насильства, що в їхніх руках.

and cover themselves sackcloth let man and beast, and let them call unto God mightily, and let them turn back each from his evil way, and from the violence that in their hands.

9 Х то знає, може Бог обернеться й пожалує, і відвернеться з жару гніву Свого, і ми не погинемо!

Who knoweth? He doth turn back, and God hath repented, and hath turned back from the heat of His anger, and we do not perish.'

10 І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив.

And God seeth their works, that they have turned back from their evil way, and God repenteth of the evil that He spake of doing to them, and he hath not done.