1 П отому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.

Then, after fourteen years again I went up to Jerusalem with Barnabas, having taken with me also Titus;

2 А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.

and I went up by revelation, and did submit to them the good news that I preach among the nations, and privately to those esteemed, lest in vain I might run or did run;

3 А ле й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.

but not even Titus, who with me, being a Greek, was compelled to be circumcised --

4 А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,

and because of the false brethren brought in unawares, who did come in privily to spy out our liberty that we have in Christ Jesus, that us they might bring under bondage,

5 т о ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.

to whom not even for an hour we gave place by subjection, that the truth of the good news might remain to you.

6 Щ ождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,

And from those who were esteemed to be something -- whatever they were then, it maketh no difference to me -- the face of man God accepteth not, for -- to me those esteemed did add nothing,

7 а ле навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,

but, on the contrary, having seen that I have been entrusted with the good news of the uncircumcision, as Peter with of the circumcision,

8 б о Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,

for He who did work with Peter to the apostleship of the circumcision, did work also in me in regard to the nations,

9 і , пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,

and having known the grace that was given to me, James, and Cephas, and John, who were esteemed to be pillars, a right hand of fellowship they did give to me, and to Barnabas, that we to the nations, and they to the circumcision,

10 т ільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.

only, of the poor that we should be mindful, which also I was diligent -- this very thing -- to do.

11 К оли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд.

And when Peter came to Antioch, to the face I stood up against him, because he was blameworthy,

12 Б о він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.

for before the coming of certain from James, with the nations he was eating, and when they came, he was withdrawing and separating himself, fearing those of the circumcision,

13 А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.

and dissemble with him also did the other Jews, so that also Barnabas was carried away by their dissimulation.

14 А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?

But when I saw that they are not walking uprightly to the truth of the good news, I said to Peter before all, `If thou, being a Jew, in the manner of the nations dost live, and not in the manner of the Jews, how the nations dost thou compel to Judaize?

15 М и юдеї природою, а не грішники з поган...

we by nature Jews, and not sinners of the nations,

16 А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!

having known also that a man is not declared righteous by works of law, if not through the faith of Jesus Christ, also we in Christ Jesus did believe, that we might be declared righteous by the faith of Christ, and not by works of law, wherefore declared righteous by works of law shall be no flesh.'

17 К оли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!

And if, seeking to be declared righteous in Christ, we ourselves also were found sinners, then Christ a ministrant of sin? let it not be!

18 Б о коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем.

for if the things I threw down, these again I build up, a transgressor I set myself forth;

19 Б о Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.

for I through law, did die, that to God I may live;

20 І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.

with Christ I have been crucified, and live no more do I, and Christ doth live in me; and that which I now live in the flesh -- in the faith I live of the Son of God, who did love me and did give himself for me;

21 Б ожої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!

I do not make void the grace of God, for if righteousness through law -- then Christ died in vain.