1 ( 4-17) Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!

Keep thy feet when thou goest unto a house of God, and draw near to hear rather than to give of fools the sacrifice, for they do not know they do evil.

2 ( 5-1) Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!

Cause not thy mouth to hasten, and let not thy heart hasten to bring out a word before God, for God is in the heavens, and thou on the earth, therefore let thy words be few.

3 ( 5-2) Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.

For the dream hath come by abundance of business, and the voice of a fool by abundance of words.

4 ( 5-3) Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!

When thou vowest a vow to God, delay not to complete it, for there is no pleasure in fools; that which thou vowest -- complete.

5 ( 5-4) Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!

Better that thou do not vow, than that thou dost vow and dost not complete.

6 ( 5-5) Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?

Suffer not thy mouth to cause thy flesh to sin, nor say before the messenger, that `it an error,' why is God wroth because of thy voice, and hath destroyed the work of thy hands?

7 ( 5-6) Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!

For, in the abundance of dreams both vanities and words abound; but fear thou God.

8 ( 5-7) Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.

If oppression of the poor, and violent taking away of judgment and righteousness thou seest in a province, do not marvel at the matter, for a higher than the high is observing, and high ones over them.

9 ( 5-8) І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

And the abundance of a land is for all. A king for a field is served.

10 ( 5-9) Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!

Whoso is loving silver is not satisfied silver, nor he who is in love with stores increase. Even this vanity.

11 ( 5-10) Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

In the multiplying of good have its consumers been multiplied, and what benefit to its possessor except the sight of his eyes?

12 ( 5-11) Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

Sweet the sleep of the labourer whether he eat little or much; and the sufficiency of the wealthy is not suffering him to sleep.

13 ( 5-12) Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,

There is a painful evil I have seen under the sun: wealth kept for its possessor, for his evil.

14 ( 5-13) і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:

And that wealth hath been lost in an evil business, and he hath begotten a son and there is nothing in his hand!

15 ( 5-14) як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...

As he came out from the belly of his mother, naked he turneth back to go as he came, and he taketh not away anything of his labour, that doth go in his hand.

16 ( 5-15) І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?

And this also a painful evil, just as he came, so he goeth, and what advantage to him who laboureth for wind?

17 ( 5-16) А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...

Also all his days in darkness he consumeth, and sadness, and wrath, and sickness abound.

18 ( 5-17) Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!

Lo, that which I have seen: good, because beautiful, to eat, and to drink, and to see good in all one's labour that he laboureth at under the sun, the number of the days of his life that God hath given to him, for it his portion.

19 ( 5-18) Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!

Every man also to whom God hath given wealth and riches, and hath given him power to eat of it, and to accept his portion, and to rejoice in his labour, this is a gift of God.

20 ( 5-19) Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!

For he doth not much remember the days of his life, for God is answering through the joy of his heart.