1 І було мені слово Господнє таке:

And there is a word of Jehovah unto me, saying:

2 С ину людський, зверни своє обличчя до гори Сеїр, і пророкуй на неї

`Son of man, set thy face against mount Seir, and prophesy against it,

3 т а й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, горо Сеїре, і витягну руку Свою на тебе, й оберну тебе на спустошення та на сплюндрування.

and thou hast said to it: Thus said the Lord Jehovah: Lo, I against thee, O mount Seir, And have stretched out My hand against thee, And made thee a desolation and an astonishment.

4 М іста твої оберну на руїну, а ти будеш спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!

Thy cities a waste I make, and thou art a desolation, And thou hast known that I Jehovah.

5 З а те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої,

Because of thy having an enmity age-during, And thou dost saw the sons of Israel, By the hands of the sword, In the time of their calamity, In the time of the iniquity of the end:

6 т ому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!

Therefore, I live -- an affirmation of the Lord Jehovah, Surely for blood I do appoint thee, And blood doth pursue thee, If blood thou hast not hated, Blood also doth pursue thee.

7 О берну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.

And I have given mount Seir for a desolation and an astonishment, And have cut off from it him who is passing over and him who is returning,

8 І наповню його гори трупами його! Згір'я твої й долини твої та всі твої річища, побиті мечем попадають у них!

And filled his mountains with his wounded, Thy hills, and thy valleys, and all thy streams, The pierced of the sword fall into them.

9 Н а вічні руїни оберну Я тебе, а міста твої не заселяться, і пізнаєте ви, що Я Господь!

Desolations age-during I make thee, And thy cities do not return, And ye have known that I Jehovah.

10 З а те, що ти кажеш: Два ці народи, і два ці краї будуть мої, і ми посядемо те, де Господь був,

Because of thy saying: The two nations and the two lands are mine, and we have possessed it, And Jehovah hath been there;

11 т ому, як живий Я, говорить Господь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздрістю твоєю, які ти робив із своєї ненависти до них, і вони пізнають Мене, коли буду судити тебе.

Therefore, I live -- an affirmation of the Lord Jehovah, And I have done according to thine anger, And according to thine envy, With which thou hast wrought, Because of thy hatred against them, And I have been known among them when I judge thee.

12 І пізнаєш ти, що Я Господь, чув усі образи твої, які ти казав на Ізраїлеві гори, говорячи: Вони опустошілі, дані нам на їжу!

And thou hast known that I -- Jehovah, I have heard all thy despisings that thou hast spoken Against mountains of Israel, saying: A desolation, to us they were given for food.

13 І ви величалися проти Мене своїми устами, і збільшували проти Мене слова свої, Я це чув!

And ye magnify yourselves against Me with your mouth, And have made abundant against Me your words, I -- I have heard.

14 Т ак говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню її тобі спустошенням!

Thus said the Lord Jehovah: According to the rejoicing of the whole land, A desolation I make of thee.

15 Я к радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі. Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!

According to thy joy at the inheritance of the house of Israel because of desolation, So I do to thee -- a desolation thou art, O mount Seir, and all Edom -- all of it, And they have known that I Jehovah!