1 І було мені слово Господнє таке:

Moreover, the word of the Lord came to me, saying,

2 С ину людський, зверни своє обличчя до гори Сеїр, і пророкуй на неї

Son of man, set your face against the mountain Seir and prophesy against it,

3 т а й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, горо Сеїре, і витягну руку Свою на тебе, й оберну тебе на спустошення та на сплюндрування.

And say to it, Thus says the Lord God: Behold, O Mount Seir, I am against you, and I will stretch out My hand against you and I will make you a desolation and an astonishment.

4 М іста твої оберну на руїну, а ти будеш спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!

I will lay your cities waste and you shall be desolate, and you shall know, understand, and realize that I am the Lord.

5 З а те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої,

Because you have had a perpetual enmity and you gave over the sons of Israel to the power of the sword at the time of their calamity, when they were suffering their final punishment,

6 т ому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!

Therefore, as I live, says the Lord God, I will expose you to slaughter and slaughter shall pursue you; since you could not bear to live without bloodshed, therefore bloodshed shall pursue you.

7 О берну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.

Thus will I make Mount Seir an astonishment and a desolation, and I will cut off from it him who passes through it and him who returns.

8 І наповню його гори трупами його! Згір'я твої й долини твої та всі твої річища, побиті мечем попадають у них!

And I will fill mountains with his slain men; on your hills and in your valleys and in all your ravines shall those fall who are slain with the sword.

9 Н а вічні руїни оберну Я тебе, а міста твої не заселяться, і пізнаєте ви, що Я Господь!

I will make you a perpetual desolation and your cities shall not be inhabited. Then you will know, understand, and realize that I am the Lord.

10 З а те, що ти кажеш: Два ці народи, і два ці краї будуть мої, і ми посядемо те, де Господь був,

Because you said, These two nations and these two countries shall be mine and we will take possession of them—although the Lord was there,

11 т ому, як живий Я, говорить Господь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздрістю твоєю, які ти робив із своєї ненависти до них, і вони пізнають Мене, коли буду судити тебе.

Therefore, as I live, says the Lord God, I will deal with you according to the anger and envy you showed because of your enmity for them, and I will make Myself known among them when I judge and punish you.

12 І пізнаєш ти, що Я Господь, чув усі образи твої, які ти казав на Ізраїлеві гори, говорячи: Вони опустошілі, дані нам на їжу!

And you shall know, understand, and realize that I am the Lord, and that I have heard all your revilings and scornful speeches that you have uttered against the mountains of Israel, saying, They are laid waste and desolate; they are given to us to devour.

13 І ви величалися проти Мене своїми устами, і збільшували проти Мене слова свої, Я це чув!

Thus you have boasted and magnified yourselves against Me with your mouth, multiplying your words against Me; I have heard it.

14 Т ак говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню її тобі спустошенням!

Thus says the Lord God: While the whole earth rejoices, I will make you a waste and desolation.

15 Я к радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі. Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!

As you rejoiced over the inheritance of the house of Israel because it was desolate, so will I deal with you; you shall be a waste and desolation, O Mount Seir and all Edom, all of it. Then they shall know, understand, and realize that I am the Lord.