1 Т оді покликав Ісус племено Рувимове та Ґадове, та половину Манасіїного племени,

Then Joshua called the Reubenites, the Gadites, and the half-tribe of Manasseh,

2 т а й сказав їм: Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.

And said to them, You have kept all that Moses the servant of the Lord commanded you, and have obeyed my voice in all that I commanded you.

3 В и оце не лишали братів своїх довгі дні аж до цього дня, і ви додержували виконання заповідей Господа, Бога вашого.

You have not deserted your brethren these many days to this day but have carefully kept the charge of the Lord your God.

4 А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверніться, та й ідіть собі до наметів своїх, до краю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йордану.

But now the Lord your God has given rest to your brethren, as He promised them; so now go, return to your homes in the land of your possession, which Moses the servant of the Lord gave you on the side of the Jordan.

5 Т ільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Закона, що наказав був вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, і ходити всіма Його дорогами, і додержувати Його заповіді, і линути до Нього, і служити Йому всім вашим серцем та всією вашою душею.

But take diligent heed to do the commandment and the law which Moses the servant of the Lord charged you: to love the Lord your God and to walk in all His ways and to keep His commandments and to cling to and unite with Him and to serve Him with all your heart and soul.

6 І поблагословив їх Ісус, та й послав їх, а вони пішли до наметів своїх.

So Joshua blessed them and sent them away, and they went to their homes.

7 А половині Манасіїного племени Мойсей дав у Башані, а половині його дав Ісус з їхніми братами на цім боці Йордану на захід. І також, коли Ісус відпускав їх до їхніх наметів, то поблагословив їх,

Now to one-half of the tribe of Manasseh Moses had given a possession in Bashan, but to the other half Joshua gave a possession on the west side of the Jordan among their brethren. So when Joshua sent them away to their homes, he blessed them,

8 т а й сказав до них, говорячи: Верніться до своїх наметів із великими маєтками та з дуже численною худобою, зо сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже багатьома одежами. Поділіть здобич від ваших ворогів із вашими братами.

And he said to them, Return with much riches to your tents and with very much livestock, with silver, gold, bronze, iron, and very much clothing. Divide the spoil of your enemies with your brethren.

9 І вернулися, і пішли сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени від Ізраїлевих синів, із Шіло, що в ханаанському Краї, щоб піти до краю Ґілеад, до краю своєї власности, що посіли його на наказ Господній через Мойсея.

So the Reubenites, Gadites, and the half-tribe of Manasseh returned home, parting from the Israelites at Shiloh in the land of Canaan to go to the land of Gilead, their own land of which they had been given possession by the command of the Lord through Moses.

10 І прийшли до йорданських могил, що в ханаанському Краї, і збудували там сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника над Йорданом, жертівника великого на вид.

And when they came to the region of the Jordan in the land of Canaan, the Reubenites, Gadites, and the half-tribe of Manasseh built there an altar by the Jordan, an altar great to behold.

11 І почули Ізраїлеві сини таке: Оце збудували сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника навпроти ханаанського Краю, при йорданських могилах, на боці Ізраїлевих синів.

And the Israelites heard it said, Behold, the Reubenites, Gadites, and the half-tribe of Manasseh have built an altar at the edge of the land of Canaan in the region of the Jordan in the passage, the Israelites.

12 І почули це Ізраїлеві сини, і була зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло, щоб піти на них війною.

When the Israelites heard of it, the whole congregation of the sons of Israel gathered at Shiloh to make war on them.

13 І послали Ізраїлеві сини до синів Рувимових і до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени ґілеадського краю Пінхаса, сина священика Елеазара,

And the Israelites sent to the Reubenites, Gadites, and the half-tribe of Manasseh, in the land of Gilead, Phinehas son of Eleazar, the priest,

14 т а з ним десять начальників, по одному начальникові для батькового дому з усіх Ізраїлевих племен; а кожен із них голова дому їхніх батьків, вони для тисяч Ізраїлевих.

And with him ten chiefs, one from each of the tribal families of Israel; and each one was a head of a father’s house among the clans of Israel.

15 І прийшли вони до синів Рувимових й до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени до ґілеадського краю, та й говорили з ними, кажучи:

And they came to the Reubenites, Gadites, and the half-tribe of Manasseh, in the land of Gilead, and they said to them,

16 Т ак сказала вся Господня громада: Що це за переступ, що ви спроневірилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі жертівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.

The whole congregation of the Lord says, What trespass is this that you have committed against the God of Israel, to turn away this day from following the Lord, in that you have built yourselves an altar to rebel this day against the Lord?

17 Ч и нам мало Пеорового гріха, з якого ми не очистилися аж до цього дня, і була пораза в Господній громаді?

Is the iniquity of Peor too little for us, from which we are not cleansed even now, although there came a plague in the congregation of the Lord,

18 А ви відвертаєтеся сьогодні від Господа. І станеться, ви збунутуєтеся сьогодні проти Господа, а Він узавтра розгнівається на всю Ізраїлеву громаду.

That you must turn away this day from following the Lord? The result will be, since you rebel today against the Lord, that tomorrow He will be angry with the whole congregation of Israel.

19 І справді, якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до Краю Господньої посілости, що там пробуває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудуванням собі жертівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.

But now, if your land is unclean, pass over into the Lord’s land, where the Lord’s tabernacle resides, and take for yourselves a possession among us. But do not rebel against the Lord or rebel against us by building for yourselves an altar other than the altar of the Lord our God.

20 Ч и ж не Ахан, син Зерахів, спроневірився був переступом у заклятому, а гнів був на всю Ізраїлеву громаду? І він був єдиний чоловік, що не помер своєю смертю через свій гріх.

Did not Achan son of Zerah commit a trespass in the matter of taking accursed things and wrath fall on all the congregation of Israel? And he did not perish alone in his perversity and iniquity.

21 І відповіли сини Рувимові, сини Ґадові та половина Манасіїного племени, і говорили з головами тисяч Ізраїлевих:

Then the Reubenites, Gadites, and the half-tribe of Manasseh said to the heads of the clans of Israel,

22 Б ог богів Господь, Бог богів Господь, Він знає, і Ізраїль він буде знати. Не пощади нас цього дня, якщо бунтом і якщо переступом проти Господа ми це зробили,

The Mighty One, God, the Lord! The Mighty One, God, the Lord! He knows, and let Israel itself know! If it was in rebellion or in transgression against the Lord, spare us not today.

23 я кщо ми збудували собі жертівника на відвернення від Господа; а якщо ми будували на принесення цілопалення та жертви хлібної, і якщо на спорядження на ньому мирних жертов, то Господь Він відплатить,

If we have built us an altar to turn away from following the Lord, or if we did so to offer on it burnt offerings or cereal offerings or peace offerings, may the Lord Himself take vengeance.

24 і якщо ми не зробили цього з обавою про таку річ, говорячи: Завтра скажуть ваші сини до наших синів, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?

No! But we did it for fear that in time to come your children might say to our children, What have you to do with the Lord, the God of Israel?

25 Б о Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йордан, нема вам наділу в Господі! І ваші сини відірвуть наших синів від боязні Господа.

For the Lord has made the Jordan a boundary between us and you, you Reubenites and Gadites; you have no part in the Lord. So your children might make our children cease from fearing the Lord.

26 Т ож сказали ми: Зробім собі, збудуймо жертівника не на цілопалення й не на жертву,

So we said, Let us now prepare to build us an altar, not for burnt offering nor for sacrifice,

27 а ле щоб він був свідком між нами та між вами, і між поколіннями нашими по нас, що ми служили служби Господні перед Його лицем нашими цілопаленнями, і нашими жертвами, і нашими жертвами мирними. І не скажуть ваші сини взавтра до наших синів: нема вам наділу в Господі!

But to be a witness between us and you and between the generations after us, that we will perform the service of the Lord before Him with our burnt offerings and sacrifices and peace offerings; lest your children say to our children in time to come, You have no portion in the Lord.

28 І сказали ми: І станеться, коли так скажуть до нас та до наших поколінь узавтра, то ми скажемо: Подивіться на вигляд жертівника, що зробили були наші батьки не на цілопалення й не на жертву, але щоб був він свідком між нами та між вами.

So we thought, if that should be said to us or to our descendants in time to come, we can reply, Behold the copy of the altar of the Lord, which our fathers made, not for burnt offerings nor for sacrifices, but to be a witness between us and you.

29 Б орони нас, Боже, бунтуватися нам проти Господа, і відвертатися сьогодні від Господа, щоб будувати жертівника на цілопалення, і на жертву хлібну, і на жертву, окрім жертівника Господа, Бога нашого, що перед скинією Його.

Far be it from us that we should rebel against the Lord and turn away this day from following the Lord to build an altar for burnt offerings, for cereal offerings, or for sacrifices, besides the altar of the Lord our God that is before His tabernacle.

30 І почув священик Пінхас та начальники громади й голови тисяч Ізраїлевих, що були з ним, ті слова, що казали сини Рувимові й сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх очах.

And when Phinehas the priest and the chiefs of the congregation and heads of the clans of Israel who were with him heard the words that the Reubenites, Gadites, and Manassites spoke, it pleased them.

31 І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: Сьогодні ми пізнали, що Господь серед вас, що ви не спроневірилися Господеві тим переступом, тепер ви визволили Ізраїлевих синів від Господньої руки.

Phinehas son of Eleazar, the priest, said to the Reubenites, Gadites, and Manassites, Today we know the Lord is among us, because you have not committed this trespass and treachery against the Lord; now you have saved the Israelites from the Lord’s hand.

32 І вернувся Пінхас, син священика Елеазара, та начальники від синів Рувимових, і від синів Ґадових з ґілеадського краю до Краю ханаанського до Ізраїлевих синів, і здали їм звіт.

Then Phinehas son of Eleazar, the priest, and the chiefs returned from the Reubenites and Gadites in the land of Gilead to the land of Canaan, to the Israelites, and brought back word to them.

33 І була добра та річ в очах синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не сказали йти на них війною, щоб знищити край, що сини Рувимові та сини Ґадові сидять у ньому.

The report pleased the Israelites and they blessed God; and they spoke no more of going to war against them to destroy the land in which the Reubenites and Gadites dwelt.

34 І назвали сини Рувимові та сини Ґадові ім'я жертівникові: Ед, бо він свідок між нами, що Господь Він Бог.

The Reubenites and Gadites called the altar Ed, saying, It shall be: A Witness Between Us that the Lord is God.