1 М ій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

My son, be attentive to my Wisdom, and incline your ear to my understanding,

2 щ об розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

That you may exercise proper discrimination and discretion and your lips may guard and keep knowledge and the wise answer.

3 Б о крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

For the lips of a loose woman drip honey as a honeycomb, and her mouth is smoother than oil;

4 т а гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

But in the end she is bitter as wormwood, sharp as a two-edged and devouring sword.

5 ї ї ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Her feet go down to death; her steps take hold of Sheol (Hades, the place of the dead).

6 В она путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

She loses sight of and walks not in the path of life; her ways wind about aimlessly, and you cannot know them.

7 Т ож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

Now therefore, my sons, listen to me, and depart not from the words of my mouth.

8 в іддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

Let your way in life be far from her, and come not near the door of her house,

9 щ об слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

Lest you give your honor to others and your years to those without mercy,

10 щ об чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

Lest strangers take their fill of your strength and wealth and your labors go to the house of an alien —

11 І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

And you groan and mourn when your end comes, when your flesh and body are consumed,

12 і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

And you say, How I hated instruction and discipline, and my heart despised reproof!

13 І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

I have not obeyed the voice of my teachers nor submitted and consented to those who instructed me.

14 Т рохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

my sin involved almost all evil of the congregation and the community.

15 П ий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

Drink waters out of your own cistern, and fresh running waters out of your own well.

16 ч и ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

Should your offspring be dispersed abroad as water brooks in the streets?

17 Н ехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

let your children be for you alone, and not the children of strangers with you.

18 Х ай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

Let your fountain be blessed, and rejoice in the wife of your youth.

19 в она ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

Let her be as the loving hind and pleasant doe —let her bosom satisfy you at all times, and always be transported with delight in her love.

20 І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

Why should you, my son, be infatuated with a loose woman, embrace the bosom of an outsider, and go astray?

21 Б ож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

For the ways of man are directly before the eyes of the Lord, and He carefully weighs all man’s goings.

22 в ласні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

His own iniquities shall ensnare the wicked man, and he shall be held with the cords of his sin.

23 п омиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

He will die for lack of discipline and instruction, and in the greatness of his folly he will go astray and be lost.