1 А цариця Шеви почула була про славу Соломонову, і прийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим багатством, із верблюдами, що несли пахощі та безліч золота й дорогого каміння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було на серці її.

When the queen of Sheba heard of the fame of Solomon, she came to Jerusalem to test him with hard questions, accompanied by very many attendants and camels bearing spices, much gold, and precious stones. And when she came to Solomon, she talked with him of all that was on her mind.

2 І Соломон вияснив їй усі її запити, і не було запиту, незнаного Соломонові, якого не порішив би він їй.

And Solomon answered all her questions; there was nothing hidden from which he was unable to make clear to her.

3 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудував,

And when the queen of Sheba had seen Solomon’s wisdom, the house he had built,

4 і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і чашників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він уходить до Господнього дому, і не могла вона з дива вийти!

The food of his table, the seating of his officials, the attention of his servants, their apparel, his cupbearers also and their apparel, and his burnt offerings which he offered at the house of the Lord, there was no more spirit in her.

5 І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.

She said to the king, The report which I heard in my own land of your acts and sayings and of your wisdom was true,

6 І не повірила я їхнім словам, аж поки сама не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина великости твоєї мудрости: ти перевищив славу, про яку я чула!

But I did not believe their words until I came and my eyes had seen it. Behold, the half of the greatness of your wisdom was not told me; you surpass the fame that I heard of you.

7 Щ асливі люди твої, і щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!

Happy are your wives and men, and happy are these your servants who stand continually before you and hear your wisdom!

8 Н ехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Свого трона за царя у Господа, Бога твого, через любов Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки. І Він настановив тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!

Blessed be the Lord your God, Who delighted in you and set you on His throne to be king for the Lord your God! Because your God loved Israel and would establish them forever, He made you king over them, to do justice and righteousness.

9 І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дороге каміння. І більш уже не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!

She gave the king 120 talents of gold, a very large quantity of spices, and precious stones; such spice was not anywhere as that which the queen of Sheba gave King Solomon.

10 І також Хурамові раби та раби Соломонові, що довозили золото з Офіру, спроваджували алмуґове дерево та дороге каміння.

The servants of Huram and of Solomon, who brought gold from Ophir, also brought algum trees and precious stones.

11 І поробив цар з алмуґового дерева сходи для Господнього дому та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. І такі речі, як вони, не бачені перед тим в юдейському Краї!

The king made of the algum trees terraces or walks to the house of the Lord and to the king’s palace, and lyres and harps for the singers; none such had ever been seen before in the land of Judah.

12 А цар Соломон дав цариці Шеви все бажання її, чого вона бажала, окрім такого, що вона привезла до царя. І пішла вона назад до свого краю, вона та слуги її.

And King Solomon gave to the queen of Sheba all her desire, whatever she asked, besides what she had brought to the king. So she with her servants returned to her own land.

13 І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень і шістдесят і шість талантів золота,

Now the weight of gold that came to Solomon in one year was 666 talents,

14 о крім того, що приходило від купців та з торговлі ходячих. І всі царі арабські та намісники Краю довозили золото й срібло Соломонові.

Besides what traders and merchants brought; and all the kings of Arabia and governors of the country brought gold and silver to Solomon.

15 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів кутого золота йшло на одного щита,

And King Solomon made 200 large shields or bucklers of beaten gold; 600 shekels of beaten gold went into each shield.

16 т а три сотні щитів менших із кутого золота, три сотні шеклів золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.

And he made 300 shields of beaten gold, with 300 shekels of gold spread on each shield. And the king put them in the House of the Forest of Lebanon.

17 І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його чистим золотом.

Moreover, made a great throne of ivory and overlaid it with pure gold.

18 У трона було шість східців та підніжжя з золота позад трону, та поруччя з цього й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.

There were six steps to the throne and a gold footstool attached to the throne, and arms on each side of the seat, with two lions standing beside the arms.

19 І дванадцять левів стояли там на шости ступенях з того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!

And twelve lions stood there one on either end of each of the six steps. The like of it was never made in any kingdom before.

20 І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого з срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.

King Solomon’s drinking vessels were all of gold, and all the vessels of the House of the Forest of Lebanon were of pure gold; silver was not counted as anything in the days of Solomon.

21 Б о цареві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото та срібло, слонову кість, і мавп та пав.

For the king’s ships went to Tarshish with Huram’s servants; once every three years the ships of Tarshish came bringing gold, silver, ivory, apes, and peacocks.

22 І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.

King Solomon surpassed all the kings of the earth in riches and wisdom.

23 І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.

And all the kings of the earth sought the presence of Solomon to hear his wisdom which God had put into his mind.

24 І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, зброю та пахощі, коні та мули, що на рік припадало.

And every man brought his tribute: silver and gold articles, robes, armor, spices, horses, and mules, so much year by year.

25 І було в Соломона чотири тисячі кінських жолобів та колесниць, і дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі.

Solomon had 4, 000 stalls for horses and chariots, and 12, 000 horsemen, stationed in chariot cities or at Jerusalem with the king.

26 І він панував над усіма царями від Річки й аж до краю филистимлян, і аж до єгипетської границі.

And he ruled over all the kings from the River to the land of Philistia and to the frontier of Egypt.

27 І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!

The king made silver in Jerusalem as common as stones, and cedar wood as plentiful as sycamore trees in the lowlands.

28 А коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.

And they imported horses for Solomon from Egypt and from all lands.

29 А решта Соломонових діл, перших та останніх, ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в видіннях прозорливця Єді на Єровоама, Неватового сина.

Now the rest of the acts of Solomon, from first to last, are they not written in the history of Nathan the prophet and in the prophecy of Ahijah the Shilonite and in the visions of Iddo the seer concerning Jeroboam the son of Nebat?

30 І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.

Solomon reigned in Jerusalem over all Israel forty years.

31 І спочив Соломон за своїми батьками, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.

Then Solomon slept with his fathers; he was buried in the city of David his father. Rehoboam his son reigned in his stead.