1 І сталося дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.

In the ninth year of Zedekiah’s reign, on the tenth day of the tenth month, Nebuchadnezzar king of Babylon came with all his army against Jerusalem and laid siege to it, and they built siege works against it round about.

2 І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.

The city was besieged until the eleventh year of King Zedekiah.

3 Д ев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.

On the ninth day of the fourth month the famine was complete in the city; there was no food for the people of the land.

4 І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.

Then the city was broken through; the king and all the warriors fled by night by way of the gate between the two walls by the king’s garden, though the Chaldeans were round about the city. went by the way toward the Arabah (the plain).

5 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.

The Chaldean army pursued the king and overtook him in the plains of Jericho. All his army was scattered from him.

6 І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.

So they captured Zedekiah and brought him to the king of Babylon at Riblah, and sentence was passed on him.

7 А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону...

And they slew the sons of Zedekiah before his eyes and put out the eyes of Zedekiah and bound him in double fetters and carried him to Babylon.

8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.

On the seventh day of the fifth month of the nineteenth year of King Nebuchadnezzar of Babylon, Nebuzaradan, captain of the Babylonian king’s guard, came to Jerusalem.

9 І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.

He burned the house of the Lord, the king’s house, and all the houses of Jerusalem; every great house he burned down.

10 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.

All the army of the Chaldeans who were with the captain of the guard broke down the walls around Jerusalem.

11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.

Now the rest of the people left in the city and the deserters who fell away to the king of Babylon, along with the rest of the multitude, Nebuzaradan the captain of the guard carried into exile.

12 А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.

But the captain of the guard left some of the poorest of the land to be vinedressers and soil tillers.

13 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.

The bronze pillars in the Lord’s house and bases and the bronze Sea the Chaldeans smashed and carried the bronze to Babylon.

14 І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.

And they took away the pots, shovels, snuffers, dishes for incense, all the bronze vessels used in the temple service,

15 І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі.

The firepans, and bowls. Such things as were of gold the captain of the guard took away as gold, and what was of silver as silver.

16 Д ва стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей!

The two pillars, the one Sea, and the bases, which Solomon had made for the house of the Lord, the bronze of all these articles was incalculable.

17 В ісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою так само.

The height of the one pillar was eighteen cubits, and upon it was a capital of bronze. The height of the capital was three cubits; a network and pomegranates round about the capital were all of bronze. And the second pillar had the same as these, with a network.

18 І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.

The captain of the guard took Seraiah the chief priest, Zephaniah the second priest, and the three keepers of the threshold.

19 А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті.

And out of the city he took an officer who was in command of the men of war and five men of the king’s personal advisors, who were found in the city, and the scribe of the captain of the army who mustered the people of the land and sixty men of the people who were found in the city.

20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.

Nebuzaradan the captain of the guard took these and brought them to the king of Babylon at Riblah.

21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі.

The king of Babylon smote and killed them at Riblah in the land of Hamath. So Judah was taken into exile.

22 А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.

Over the people whom Nebuchadnezzar king of Babylon had left in the land of Judah he appointed as governor Gedaliah son of Ahikam, the son of Shaphan.

23 І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.

And when all the captains of the forces and their men heard that the king of Babylon had made Gedaliah governor, they came with their men to Gedaliah at Mizpah, namely, Ishmael son of Nethaniah, Johanan son of Kareah, Seraiah son of Tanhumeth the Netophathite, and Jaazaniah son of the Maacathite.

24 І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!

And Gedaliah swore to them and their men, saying, Do not be afraid of the Chaldean officials. Dwell in the land and serve the king of Babylon, and it shall be well with you.

25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.

But in the seventh month Ishmael son of Nethaniah, the son of Elishama, of the royal family, came with ten men and smote and killed Gedaliah and the Jews and the Chaldeans who were with him at Mizpah.

26 І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.

Then all the people, both small and great, and the captains of the forces arose and went to Egypt, for they were afraid of the Chaldeans.

27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.

And in the thirty-seventh year of the captivity of Jehoiachin king of Judah, on the twenty-seventh day of the twelfth month, Evil-merodach king of Babylon, in the year that he began to reign, showed favor to Jehoiachin king of Judah and released him from prison;

28 І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

He spoke kindly to him and ranked him above the kings with him in Babylon.

29 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

Jehoiachin put off his prison garments, and he dined regularly at the king’s table the remainder of his life.

30 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.

And his allowance, a continual one, was given him by the king, every day a portion, for the rest of his life.