1 Г оловна ж річ у тому, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величности,

Now the main point of what we have to say is this: We have such a High Priest, One Who is seated at the right hand of the majestic in heaven,

2 щ о Він Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її збудував був Господь, а не людина.

As officiating Priest, a Minister in the holy places and in the true tabernacle which is erected not by man but by the Lord.

3 У сякий бо первосвященик настановляється, щоб приносити дари та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.

For every high priest is appointed to offer up gifts and sacrifices; so it is essential for this to have some offering to make also.

4 Б о коли б на землі перебував, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що дари приносять за Законом.

If then He were still living on earth, He would not be a priest at all, for there are who offer the gifts in accordance with the Law.

5 В они служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний!

service as a pattern and as a foreshadowing of the heavenly sanctuary. For when Moses was about to erect the tabernacle, he was warned by God, saying, See to it that you make it all according to the copy (the model) which was shown to you on the mountain.

6 А тепер одержав Він краще служіння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.

But as it now is, He has acquired a ministry which is as much superior and more excellent as the covenant (the agreement) of which He is the Mediator (the Arbiter, Agent) is superior and more excellent, it is enacted and rests upon more important (sublimer, higher, and nobler) promises.

7 Б о коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.

For if that first covenant had been without defect, there would have been no room for another one or an attempt to institute another one.

8 Б о їм докоряючи, каже: Ото дні надходять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу Заповіта Нового,

However, He finds fault with them when He says, Behold, the days will come, says the Lord, when I will make and ratify a new covenant or agreement with the house of Israel and with the house of Judah.

9 н е за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!

It will not be like the covenant that I made with their forefathers on the day when I grasped them by the hand to help and relieve them and to lead them out from the land of Egypt, for they did not abide in My agreement with them, and so I withdrew My favor and disregarded them, says the Lord.

10 О це Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!

For this is the covenant that I will make with the house of Israel after those days, says the Lord: I will imprint My laws upon their minds, even upon their innermost thoughts and understanding, and engrave them upon their hearts; and I will be their God, and they shall be My people.

11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: Пізнай Господа! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них!

And it will nevermore be necessary for each one to teach his neighbor and his fellow citizen or each one his brother, saying, Know (perceive, have knowledge of, and get acquainted by experience with) the Lord, for all will know Me, from the smallest to the greatest of them.

12 Б уду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш!

For I will be merciful and gracious toward their sins and I will remember their deeds of unrighteousness no more.

13 К оли ж каже Новий Заповіт, то тим назвав перший старим. А що порохнявіє й старіє, те близьке до зотління.

When God speaks of a new, He makes the first one obsolete (out of use). And what is obsolete (out of use and annulled because of age) is ripe for disappearance and to be dispensed with altogether.