1 Д ля дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. (12-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

Help, Lord! For principled and godly people are here no more; faithfulness and the faithful vanish from among the sons of men.

2 ( 12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...

To his neighbor each one speaks words without use or worth or truth; with flattering lips and double heart they speak.

3 ( 12-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого

May the Lord cut off all flattering lips and the tongues that speak proud boasting,

4 ( 12-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

Those who say, With our tongues we prevail; our lips are our own —who is lord and master over us?

5 ( 12-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!

Now will I arise, says the Lord, because the poor are oppressed, because of the groans of the needy; I will set him in safety and in the salvation for which he pants.

6 ( 12-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!

The words and promises of the Lord are pure words, like silver refined in an earthen furnace, purified seven times over.

7 ( 12-8) Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!

You will keep them and preserve them, O Lord; You will guard and keep us from this generation forever.

8 ( 12-9) Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.

The wicked walk or prowl about on every side, as vileness is exalted among the sons of men.