1 І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою.
After two full years, Pharaoh dreamed that he stood by the river.
2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.
And behold, there came up out of the river seven well-favored cows, sleek and handsome and fat; and they grazed in the reed grass.
3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.
And behold, seven other cows came up after them out of the river, ill favored and gaunt and ugly, and stood by the fat cows on the bank of the river.
4 І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.
And the ill-favored, gaunt, and ugly cows ate up the seven well-favored and fat cows. Then Pharaoh awoke.
5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.
But he slept and dreamed the second time; and behold, seven ears of grain came out on one stalk, plump and good.
6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.
And behold, after them seven ears sprouted, thin and blighted by the east wind.
7 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.
And the seven thin ears devoured the seven plump and full ears. And Pharaoh awoke, and behold, it was a dream.
8 І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.
So when morning came his spirit was troubled, and he sent and called for all the magicians and all the wise men of Egypt. And Pharaoh told them his dreams, but not one could interpret them to.
9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.
Then the chief butler said to Pharaoh, I remember my faults today.
10 Р озгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царської сторожі, мене й начальника пекарів.
When Pharaoh was angry with his servants and put me in custody in the captain of the guard’s house, both me and the chief baker,
11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.
We dreamed a dream in the same night, he and I; we dreamed each of us according to the interpretation of his dream.
12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.
And there was there with us a young man, a Hebrew, servant to the captain of the guard and chief executioner; and we told him our dreams, and he interpreted them to us, to each man according to the significance of his dream.
13 І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив.
And as he interpreted to us, so it came to pass; I was restored to my office, and the baker was hanged.
14 І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона.
Then Pharaoh sent and called Joseph, and they brought him hastily out of the dungeon. But Joseph shaved himself, changed his clothes, and made himself presentable; then he came into Pharaoh’s presence.
15 І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його.
And Pharaoh said to Joseph, I have dreamed a dream, and there is no one who can interpret it; and I have heard it said of you that you can understand a dream and interpret it.
16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові.
Joseph answered Pharaoh, It is not in me; God will give Pharaoh a answer of peace.
17 І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.
And Pharaoh said to Joseph, In my dream, behold, I stood on the bank of the river;
18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.
And behold, there came up out of the river seven fat, sleek, and handsome cows, and they grazed in the reed grass.
19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.
And behold, seven other cows came up after them, undernourished, gaunt, and ugly as I have never seen in all of Egypt.
20 І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.
And the lean and ill favored cows ate up the seven fat cows that had come first.
21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
And when they had eaten them up, it could not be detected and known that they had eaten them, for they were still as thin and emaciated as at the beginning. Then I awoke.
22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
And I saw in my dream, and behold, seven ears growing on one stalk, plump and good.
23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.
And behold, seven ears, withered, thin, and blighted by the east wind, sprouted after them.
24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.
And the thin ears devoured the seven good ears. Now I told this to the magicians, but there was no one who could tell me what it meant.
25 І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.
Then Joseph said to Pharaoh, The dreams are one; God has shown Pharaoh what He is about to do.
26 С емеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він.
The seven good cows are seven years, and the seven good ears are seven years; the dreams are one.
27 А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних.
And the seven thin and ill favored cows that came up after them are seven years, and also the seven empty ears, blighted and shriveled by the east wind; they are seven years of hunger and famine.
28 О це та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.
This is the message just as I have told Pharaoh: God has shown Pharaoh what He is about to do.
29 О сь приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім.
Take note! Seven years of great plenty throughout all the land of Egypt are coming.
30 А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.
Then there will come seven years of hunger and famine, and all the great abundance of the previous years will be forgotten in the land of Egypt; and hunger (destitution, starvation) will exhaust (consume, finish) the land.
31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.
And the plenty will become quite unknown in the land because of that following famine, for it will be very woefully severe.
32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
That the dream was sent twice to Pharaoh and in two forms indicates that this thing which God will very soon bring to pass is fully prepared and established by God.
33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.
So now let Pharaoh seek out and provide a man discreet, understanding, proficient, and wise and set him over the land of Egypt.
34 Н ехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.
Let Pharaoh do this; then let him select and appoint officers over the land, and take one-fifth of the land of Egypt in the seven plenteous years.
35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
And let them gather all the food of these good years that are coming and lay up grain under the direction and authority of Pharaoh, and let them retain food in the cities.
36 І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.
And that food shall be put in store for the country against the seven years of hunger and famine that are to come upon the land of Egypt, so that the land may not be ruined and cut off by the famine.
37 І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів.
And the plan seemed good in the eyes of Pharaoh and in the eyes of all his servants.
38 І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?
And Pharaoh said to his servants, Can we find this man’s equal, a man in whom is the spirit of God?
39 І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.
And Pharaoh said to Joseph, Forasmuch as God has shown you all this, there is nobody as intelligent and discreet and understanding and wise as you are.
40 Т и будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.
You shall have charge over my house, and all my people shall be governed according to your word. Only in matters of the throne will I be greater than you are.
41 І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.
Then Pharaoh said to Joseph, See, I have set you over all the land of Egypt.
42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
And Pharaoh took off his ring from his hand and put it on Joseph’s hand, and arrayed him in vestments of fine linen and put a gold chain about his neck;
43 І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.
He made him to ride in the second chariot which he had, and cried before him, Bow the knee! And he set him over all the land of Egypt.
44 І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.
And Pharaoh said to Joseph, I am Pharaoh, and without you shall no man lift up his hand or foot in all the land of Egypt.
45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.
And Pharaoh called Joseph’s name Zaphenath-paneah and he gave him Asenath daughter of Potiphera, priest of On, to be his wife. And Joseph made an tour of all the land of Egypt.
46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.
Joseph was thirty years old when he stood before Pharaoh king of Egypt. Joseph went out from the presence of Pharaoh and went through all the land of Egypt.
47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.
In the seven abundant years the earth brought forth by handfuls.
48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому.
And he gathered up all the food of the seven years in the land of Egypt and stored up the food in the cities; he stored away in each city the food from the fields around it.
49 І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
And Joseph gathered grain as the sand of the sea, very much, until he stopped counting, for it could not be measured.
50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
Now to Joseph were born two sons before the years of famine came, whom Asenath daughter of Potiphera, the priest of On, bore to him.
51 І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.
And Joseph called the firstborn Manasseh, For God, said he, has made me forget all my toil and hardship and all my father’s house.
52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї.
And the second he called Ephraim, For God has caused me to be fruitful in the land of my affliction.
53 І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.
When the seven years of plenty were ended in the land of Egypt,
54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.
The seven years of scarcity and famine began to come, as Joseph had said they would; the famine was in all lands, but in all of Egypt there was food.
55 А ле виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: Ідіть до Йосипа. Що він вам скаже, те робіть.
But when all the land of Egypt was weakened with hunger, the people cried to Pharaoh for food; and Pharaoh said to all, Go to Joseph; what he says to you, do.
56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.
When the famine was over all the land, Joseph opened all the storehouses and sold to the Egyptians; for the famine grew extremely distressing in the land of Egypt.
57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.
And all countries came to Egypt to Joseph to buy grain, because the famine was severe over all earth.