1 О повів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його.

Also said to the disciples, There was a certain rich man who had a manager of his estate, and accusations were brought to him, that he was squandering his possessions.

2 І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити.

And he called him and said to him, What is this that I hear about you? Turn in the account of your management, for you can be manager no longer.

3 І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.

And the manager of the estate said to himself, What shall I do, seeing that my master is taking the management away from me? I am not able to dig, and I am ashamed to beg.

4 З наю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства.

I have come to know what I will do, so that they may accept and welcome me into their houses when I am put out of the management.

5 І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму?

So he summoned his master’s debtors one by one, and he said to the first, How much do you owe my master?

6 А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят.

He said, A hundred measures of oil. And he said to him, Take back your written acknowledgement of obligation, and sit down quickly and write fifty.

7 А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят.

After that he said to another, And how much do you owe? He said, A hundred measures of wheat. He said to him, Take back your written acknowledgement of obligation, and write eighty.

8 І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.

And master praised the dishonest (unjust) manager for acting shrewdly and prudently; for the sons of this age are shrewder and more prudent and wiser in '> relation to] their own generation '> kind] than are the sons of light.

9 І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.

And I tell you, make friends for yourselves by means of unrighteous mammon ( deceitful riches, money, possessions), so that when it fails, they may receive and welcome you into the everlasting habitations (dwellings).

10 Х то вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий.

He who is faithful in a very little is faithful also in much, and he who is dishonest and unjust in a very little is dishonest and unjust also in much.

11 О тож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?

Therefore if you have not been faithful in the unrighteous mammon ( deceitful riches, money, possessions), who will entrust to you the true riches?

12 І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть?

And if you have not proved faithful in that which belongs to another, who will give you that which is your own '> the true riches]?

13 Ж аден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити!

No servant is able to serve two masters; for either he will hate the one and love the other, or he will stand by and be devoted to the one and despise the other. You cannot serve God and mammon (riches, or anything in which you trust and on which you rely).

14 Ч ули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.

Now the Pharisees, who were covetous and lovers of money, heard all these things, and they began to sneer at and ridicule and scoff at Him.

15 В ін же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота.

But He said to them, You are the ones who declare yourselves just and upright before men, but God knows your hearts. For what is exalted and highly thought of among men is detestable and abhorrent (an abomination) in the sight of God.

16 З акон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього.

Until John came, there were the Law and the Prophets; since then the good news (the Gospel) of the kingdom of God is being preached, and everyone strives violently to go in '> own way rather than God’s way into it].

17 Л егше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине.

Yet it is easier for heaven and earth to pass away than for one dot of the Law to fail and become void.

18 К ожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб.

Whoever divorces (dismisses and repudiates) his wife and marries another commits adultery, and he who marries a woman who is divorced from her husband commits adultery.

19 О дин чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.

There was a certain rich man who clothed himself in purple and fine linen and reveled and feasted and made merry in splendor every day.

20 Б ув і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий,

And at his gate there was dropped down and left a certain utterly destitute man named Lazarus, covered with '> ulcerated] sores.

21 і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому...

He desired to be satisfied with what fell from the rich man’s table; moreover, the dogs even came and licked his sores.

22 Т а ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.

And it occurred that the man begging died and was carried by the angels to Abraham’s bosom. The rich man also died and was buried.

23 І , терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.

And in Hades (the realm of the dead), being in torment, he lifted up his eyes and saw Abraham far away, and Lazarus in his bosom.

24 І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...

And he cried out and said, Father Abraham, have pity and mercy on me and send Lazarus to dip the tip of his finger in water and cool my tongue, for I am in anguish in this flame.

25 А враам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.

But Abraham said, Child, remember that you in your lifetime fully received comforts and delights, and Lazarus in like manner the discomforts and distresses; but now he is comforted here and you are in anguish.

26 А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.

And besides all this, between us and you a great chasm has been fixed, in order that those who want to pass from this to you may not be able, and no one may pass from there to us.

27 А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого,

And said, Then, father, I beseech you to send him to my father’s house—

28 б о п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!

For I have five brothers—so that he may give testimony and warn them, lest they too come into this place of torment.

29 А враам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!

But Abraham said, They have Moses and the Prophets; let them hear and listen to them.

30 А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.

But he answered, No, father Abraham, but if someone from the dead goes to them, they will repent ( change their minds for the better and heartily amend their ways, with abhorrence of their past sins).

31 Й ому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!

He said to him, If they do not hear and listen to Moses and the Prophets, neither will they be persuaded and convinced and believe if someone should rise from the dead.