1 І було Господнє слово до Йони вдруге таке:

And the word of the Lord came to Jonah the second time, saying,

2 У стань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!

Arise, go to Nineveh, that great city, and preach and cry out to it the preaching that I tell you.

3 І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневія була місто велике-превелике, на три дні ходи.

So Jonah arose and went to Nineveh according to the word of the Lord. Now Nineveh was an exceedingly great city of three days’ journey.

4 І зачав Йона ходити по місті, на один день ходи, і проповідував і казав: Ще сорок день, і Ніневія буде зруйнована!

And Jonah began to enter into the city a day’s journey, and he cried, Yet forty days and Nineveh shall be overthrown!

5 І ніневітяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали верети, від найбільшого з них аж до найменшого.

So the people of Nineveh believed in God and proclaimed a fast and put on sackcloth, from the greatest of them even to the least of them.

6 І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща свого з себе, і покрився веретою, та й сів на попелі.

For word came to the king of Nineveh, and he arose from his throne and he laid his robe aside, covered himself with sackcloth, and sat in ashes.

7 І він звелів кликнути й сказати в Ніневії з наказу царя та його вельмож, говорячи: Нехай не покуштують нічого ані людина, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води!

And he made proclamation and published through Nineveh, By the decree of the king and his nobles: Let neither man nor beast, herd nor flock, taste anything; let them not feed nor drink water.

8 І нехай покриваються веретами та людина й та худоба, і нехай сильно кличуть до Бога, і нехай кожен зверне з своєї дороги та від насильства, що в їхніх руках.

But let man and beast be covered with sackcloth and let them cry mightily to God. Yes, let every one turn from his evil way and from the violence that is in his hands.

9 Х то знає, може Бог обернеться й пожалує, і відвернеться з жару гніву Свого, і ми не погинемо!

Who can tell, God may turn and revoke His sentence against us, and turn away from His fierce anger so that we perish not.

10 І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив.

And God saw their works, that they turned from their evil way; and God revoked His evil that He had said that He would do to them and He did not do it.