1 Т оді Соломон проказав: Промовив Господь, що Він пробуватиме в мряці.

Then Solomon said, The Lord has said that He would dwell in the thick darkness;

2 А я збудував храм оселі Твоєї, і місце Твого пробування навіки!

I have built You a house, a abode for You, a place for You to dwell in forever.

3 І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.

And the king turned his face and blessed all the assembly of Israel, and they all stood.

4 А він сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми виконав, кажучи:

And he said, Blessed be the Lord, the God of Israel, Who has fulfilled with His hands what He promised with His mouth to David my father, saying,

5 В ід того дня, коли Я вивів Свій народ з єгипетського краю, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племен, щоб збудувати храм на пробування Мого Імени там. І не вибрав Я нікого, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.

Since the day that I brought My people out of the land of Egypt, I chose no city among all the tribes of Israel to build a house in, that My Name might be there, neither chose I any man to be a ruler over My people Israel;

6 Т а вибрав Я Єрусалим на пробування Мого Імени там, і вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.

But I have chosen Jerusalem, that My Name might be there, and I have chosen David to be over My people Israel.

7 І було на серці мого батька Давида збудувати храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

Now it was in the heart of David my father to build a house for the Name and renown of the Lord, the God of Israel.

8 Т а сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.

But the Lord said to David my father, Since it was in your heart to build a house for My Name and renown, you did well that it was in your heart.

9 Т ільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із стегон твоїх, він збудує цей храм для Ймення Мого!

Yet you shall not build the house, but your son, who shall be born to you—he shall build the house for My Name.

10 І сповнив Господь Своє слово, що Він говорив. І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

The Lord therefore has performed His word that He has spoken, for I have risen up in the place of David my father and sit on the throne of Israel, as the Lord promised, and have built the house for the Name of the Lord, the God of Israel.

11 І поставив я там ковчега, що в ньому Господній заповіт, якого Він склав з Ізраїлевими синами.

In it have I put the ark, in which is the covenant of the Lord which He made with the people of Israel.

12 І став він перед Господнім жертівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки.

And Solomon stood before the altar of the Lord in the presence of all the assembly of Israel and spread forth his hands.

13 А Соломон зробив був мідяне стояло, і поставив його на середину подвір'я, п'ять ліктів довжина йому, і п'ять ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І став він на ньому, і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба,

For he had made a bronze scaffold, five cubits square and three cubits high, and had set it in the midst of the court; upon it he stood, and he knelt upon his knees before all the assembly of Israel and spread forth his hands toward heaven,

14 т а й сказав: Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти стережеш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.

And said, O Lord, God of Israel, there is no God like You in the heavens or in the earth, keeping covenant and showing mercy and loving-kindness to Your servants who walk before You with all their hearts,

15 Т и сповнив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю виповнив, як цього дня.

You Who have kept Your promises to my father David and fulfilled with Your hand what You spoke with Your mouth, as it is today.

16 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, сповни для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Не переведеться з-перед лиця Мого ніхто з тих, що мають сидіти на Ізраїлевому троні, якщо тільки сини твої будуть додержувати своїх доріг, щоб ходити в Законі Моїм, як ти ходив перед лицем Моїм.

Now therefore, O Lord, God of Israel, keep with Your servant David my father that which You promised him, saying, There shall not fail a man in My sight to sit on the throne of Israel, provided your children are careful to walk in My law as you, David, have walked before Me.

17 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, нехай буде запевнене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові.

Now then, O Lord, God of Israel, let Your word to Your servant David be verified.

18 Б о чи ж справді Бог сидить з людиною на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм цей, що я збудував?

But will God actually dwell with men on the earth? Behold, heaven and the heaven of heavens cannot contain You; how much less this house which I have built!

19 І Ти звернешся до молитви Свого раба та до його благання, Господи, Боже мій, щоб почути поклик та молитву, якою раб Твій молиться перед лицем Твоїм,

Yet have respect for the prayer of Your servant and for his supplication, O Lord my God, to listen to the cry and the prayer which Your servant prays before You,

20 щ об очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладеш Ім'я Своє там, щоб почути молитву, якою буде молитися Твій раб на цьому місці.

That Your eyes may be open upon this house day and night, toward the place in which You have said You would put Your Name, to listen to and heed the prayer which Your servant prays facing this place.

21 І Ти будеш прислухатися до благань Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробування, із небес і почуєш, і пробачиш.

So listen to and heed the requests of Your servant and Your people Israel which they shall make facing this place. Hear from Your dwelling place, heaven; and when You hear, forgive.

22 Я кщо згрішить людина про ти свого ближнього, і буде примушена принести клятву, щоб присягнути, і клятва прийде перед Твоїм жертівником у цьому храмі,

If a man sins against his neighbor, and he is required to take an oath, and the oath comes before Your altar in this house,

23 т о Ти почуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, обвинуватиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, й усправедливиш справедливого, щоб дати йому за його справедливістю.

Then hear from heaven and do; and judge Your servants, requiting the wicked by bringing his conduct upon his own head, and justifying the righteous by giving him according to his righteousness (his uprightness and right standing with God).

24 А якщо Твій народ, Ізраїль, буде вдарений ворогом, бо прогрішив Тобі, і коли вони звернуться, і будуть хвалити Ім'я Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,

If Your people Israel have been defeated before the enemy because they have sinned against You, and shall return, confess Your name, and pray and make supplication before You in this house,

25 т о Ти почуєш із небес, і простиш гріх народу Свого, Ізраїля, і вернеш їх до землі, яку дав Ти їм та їхнім батькам!

Then hear from heaven and forgive the sin of Your people Israel and bring them again to the land which You gave to them and their fathers.

26 К оли затримається небо, і не буде дощу, бо прогрішаться Тобі, то вони помоляться на цьому місці, і будуть славити Ім'я Твоє, і з гріха свого навернуться, бо Ти будеш їх впокоряти,

When the heavens are shut up and there is no rain because Your people have sinned against You, yet if they pray toward this place, confess your name, and turn from their sin when You afflict them,

27 т о Ти почуєш на небесах, і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони підуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму народові на спадщину!

Then hear from heaven and forgive the sin of Your servants, Your people Israel, when You have taught them the good way in which they should walk. And send rain upon Your land which You have given to Your people for an inheritance.

28 Г олод коли буде в Краю, моровиця коли буде, посуха, жовтачка, сарана, черва коли буде, коли його вороги гнобитимуть його в Краї міст його, коли буде яка пораза, яка хвороба,

If there is famine in the land, if there is pestilence, blight, mildew, locusts, or caterpillars, if their enemies besiege them in any of their cities, whatever plague or sickness there may be,

29 у сяка молитва, усяке благання, що буде від якої людини чи від усього народу Твого, Ізраїля, коли кожен буде знати поразу свою та горе своє, і простягне руки свої до цього храму,

Then whatever prayer or supplication any man or all of Your people Israel shall make—each knowing his own affliction and his own sorrow and stretching out his hands toward this house—

30 т о Ти почуєш із небес, із місця постійного пробування Свого, і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма його дорогами, бо Ти знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце людських синів,

Then hear from heaven, Your dwelling place, and forgive, and render to every man according to all his ways, whose heart You know; for You, You only, know men’s hearts,

31 щ об вони боялися Тебе, і ходили Твоїми дорогами по всі дні, які вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батькам нашим!

That they may fear You and walk in Your ways as long as they live in the land which You gave to our fathers.

32 Т акож і чужинця, який не з народу Твого, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого великого, і руки Твоєї Сильної та рамена Твого витягненого, і прийде, і помолиться в цьому храмі,

Also concerning the stranger who is not of Your people Israel but has come from a far country for Your great name’s sake and Your mighty power and Your outstretched arm—if he comes and prays toward this house,

33 т о Ти почуєш це з небес, місця постійного пробування Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім'я Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізраїль, і щоб пізнали вони, що Ім'я Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!

Hear from heaven, from Your dwelling place, and do all for which the stranger calls to You, that all peoples of the earth may know Your name and fear You, as do Your people Israel, and may know that this house which I have built is called by Your Name.

34 К оли народ Твій вийде на війну на своїх ворогів, дорогою, якою Ти пошлеш їх, і помоляться вони до Тебе в напрямі до цього міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,

If Your people go out to war against their enemies by the way that You send them, and they pray to You facing this city which You have chosen and the house which I have built for Your Name,

35 т о почуєш Ти з небес їхню молитву та їхнє благання, і вчиниш їм суд!

Then hear from heaven their prayer and supplication, and maintain their cause.

36 К оли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і даси їх ворогові, а їхні поневільники візьмуть їх до неволі до краю далекого чи близького,

If they sin against You—for there is no man who does not sin—and You are angry with them and give them to enemies who take them captive to a land far or near;

37 і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті до неволі, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили дорогу свою, і були ми несправедливі,

Yet if they repent in the land to which they have been carried captive, and turn and pray there, saying, We have sinned, we have done wrong, and have dealt wickedly;

38 і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю своєї неволі, куди їх поневолили, і помоляться в напрямі до свого Краю, що Ти дав їхнім батькам, і в напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого,

If they return to You with all their heart and soul in the land of their captivity, and pray facing their land which You gave to their fathers and toward the city which You have chosen and the house which I have built for Your Name;

39 т о Ти почуєш із небес, із постійного місця пробування Свого, їхню молитву та їхні благання, і вчиниш їм суд, і простиш Своєму народові, що вони згрішили Тобі!

Then hear from heaven, Your dwelling place, their prayer and supplications, and maintain their cause; and forgive Your people, who have sinned against You.

40 Т епер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наставлені на слухання молитви цього місця!

Now, O my God, I beseech You, let Your eyes be open and Your ears attentive to the prayer offered in this temple.

41 А тепер, Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочинок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасіння зодягнуться, а побожні Твої хай добром веселяться!

So now arise, O Lord God, and come into Your resting place, You and the ark of Your strength and power. Let Your priests, O Lord God, be clothed with salvation, and let Your saints (Your zealous ones) rejoice in good and in Your goodness.

42 Г осподи Боже, не відвертай лиця від Свого помазанця, згадай же про милість Своєму рабові Давиду!

O Lord God, turn not away the face of Your anointed one; remember Your good deeds, mercy, and steadfast love for David Your servant.