1 П існя. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

O Lord, the God of my salvation, I have cried to You for help by day; at night I am in Your presence.

2 ( 88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

Let my prayer come before You and really enter into Your presence; incline Your ear to my cry!

3 ( 88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

For I am full of troubles, and my life draws near to Sheol (the place of the dead).

4 ( 88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

I am counted among those who go down into the pit (the grave); I am like a man who has no help or strength,

5 ( 88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

Cast away among the dead, like the slain that lie in a grave, whom You remember no more, and they are cut off from Your hand.

6 ( 88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

You have laid me in the depths of the lowest pit, in darkness, in the deeps.

7 ( 88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

Your wrath lies hard upon me, and You have afflicted me with all Your waves. Selah!

8 ( 88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

You have put my friends far from me; You have made me an abomination to them. I am shut up, and I cannot come forth.

9 ( 88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

My eye grows dim because of sorrow and affliction. Lord, I have called daily on You; I have spread forth my hands to You.

10 ( 88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

Will You show wonders to the dead? Shall the departed arise and praise You? Selah!

11 ( 88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

Shall Your steadfast love be declared in the grave? Or Your faithfulness in Abaddon (Sheol, as a place of ruin and destruction)?

12 ( 88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

Shall Your wonders be known in the dark? And Your righteousness in the place of forgetfulness ?

13 ( 88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

But to You I cry, O Lord; and in the morning shall my prayer come to meet You.

14 ( 88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

Lord, why do You cast me off? Why do You hide Your face from me?

15 ( 88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

I was afflicted and close to death from my youth up; while I suffer Your terrors I am distracted.

16 ( 88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

Your fierce wrath has swept over me; Your terrors have destroyed me.

17 ( 88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...

They surround me like a flood all day long; together they have closed in upon me.

18 ( 88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Lover and friend have You put far from me; my familiar friends are darkness and the grave.