1 П існя. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

O Lord God of my salvation, I have cried day and night before thee:

2 ( 88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

let my prayer come before thee: incline thine ear unto my cry;

3 ( 88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

for my soul is full of troubles: and my life draweth nigh unto the grave.

4 ( 88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

I am counted with them that go down into the pit: I am as a man that hath no strength:

5 ( 88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

free among the dead, like the slain that lie in the grave, whom thou rememberest no more: and they are cut off from thy hand.

6 ( 88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

Thou hast laid me in the lowest pit, in darkness, in the deeps.

7 ( 88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

Thy wrath lieth hard upon me, and thou hast afflicted me with all thy waves. Selah.

8 ( 88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

Thou hast put away mine acquaintance far from me; thou hast made me an abomination unto them: I am shut up, and I cannot come forth.

9 ( 88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

Mine eye mourneth by reason of affliction: Lord, I have called daily upon thee, I have stretched out my hands unto thee.

10 ( 88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

Wilt thou shew wonders to the dead? shall the dead arise and praise thee? Selah.

11 ( 88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

Shall thy lovingkindness be declared in the grave? or thy faithfulness in destruction?

12 ( 88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

Shall thy wonders be known in the dark? and thy righteousness in the land of forgetfulness?

13 ( 88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

But unto thee have I cried, O Lord; and in the morning shall my prayer prevent thee.

14 ( 88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

Lord, why castest thou off my soul? why hidest thou thy face from me?

15 ( 88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

I am afflicted and ready to die from my youth up: while I suffer thy terrors I am distracted.

16 ( 88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

Thy fierce wrath goeth over me; thy terrors have cut me off.

17 ( 88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...

They came round about me daily like water; they compassed me about together.

18 ( 88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Lover and friend hast thou put far from me, and mine acquaintance into darkness.