1 А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських.

And Saul was consenting unto his death. And at that time there was a great persecution against the church which was at Jerusalem; and they were all scattered abroad throughout the regions of Judæa and Samaria, except the apostles.

2 І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним.

And devout men carried Stephen to his burial, and made great lamentation over him.

3 А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці...

As for Saul, he made havock of the church, entering into every house, and haling men and women committed them to prison.

4 Х одили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили.

Therefore they that were scattered abroad went every where preaching the word.

5 О сь Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.

Then Philip went down to the city of Samaria, and preached Christ unto them.

6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив.

And the people with one accord gave heed unto those things which Philip spake, hearing and seeing the miracles which he did.

7 І з багатьох бо, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблених та кривих уздоровилися.

For unclean spirits, crying with loud voice, came out of many that were possessed with them: and many taken with palsies, and that were lame, were healed.

8 І радість велика в тім місті була!

And there was great joy in that city.

9 Б ув один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого.

But there was a certain man, called Simon, which beforetime in the same city used sorcery, and bewitched the people of Samaria, giving out that himself was some great one:

10 Й ого слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика!

to whom they all gave heed, from the least to the greatest, saying, This man is the great power of God.

11 Й ого ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожбитством.

And to him they had regard, because that of long time he had bewitched them with sorceries.

12 Т а коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися.

But when they believed Philip preaching the things concerning the kingdom of God, and the name of Jesus Christ, they were baptized, both men and women.

13 У вірував навіть сам Симон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався.

Then Simon himself believed also: and when he was baptized, he continued with Philip, and wondered, beholding the miracles and signs which were done.

14 Я к зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана.

Now when the apostles which were at Jerusalem heard that Samaria had received the word of God, they sent unto them Peter and John:

15 А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли,

who, when they were come down, prayed for them, that they might receive the Holy Ghost:

16 б о ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.

(for as yet he was fallen upon none of them: only they were baptized in the name of the Lord Jesus.)

17 Т оді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого!

Then laid they their hands on them, and they received the Holy Ghost.

18 Я к побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,

And when Simon saw that through laying on of the apostles’ hands the Holy Ghost was given, he offered them money,

19 і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого покладу свої руки, одержав би Духа Святого!

saying, Give me also this power, that on whomsoever I lay hands, he may receive the Holy Ghost.

20 Т а промовив до нього Петро: Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти думав набути дар Божий за гроші!

But Peter said unto him, Thy money perish with thee, because thou hast thought that the gift of God may be purchased with money.

21 У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.

Thou hast neither part nor lot in this matter: for thy heart is not right in the sight of God.

22 Т ож покайся за це лихе діло своє, і проси Господа, може прощений буде тобі замір серця твого!

Repent therefore of this thy wickedness, and pray God, if perhaps the thought of thine heart may be forgiven thee.

23 Б о я бачу, що ти пробуваєш у жовчі гіркій та в путах неправди.

For I perceive that thou art in the gall of bitterness, and in the bond of iniquity.

24 А Симон озвався й сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили...

Then answered Simon, and said, Pray ye to the Lord for me, that none of these things which ye have spoken come upon me.

25 А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Євангелію в багатьох самарійських оселях.

And they, when they had testified and preached the word of the Lord, returned to Jerusalem, and preached the gospel in many villages of the Samaritans.

26 А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона.

And the angel of the Lord spake unto Philip, saying, Arise, and go toward the south unto the way that goeth down from Jerusalem unto Gaza, which is desert.

27 І , вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,

And he arose and went: and, behold, a man of Ethiopia, an eunuch of great authority under Candace queen of the Ethiopians, who had the charge of all her treasure, and had come to Jerusalem for to worship,

28 в ертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю.

was returning, and sitting in his chariot read Esaias the prophet.

29 А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу.

Then the Spirit said unto Philip, Go near, and join thyself to this chariot.

30 П илип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш?

And Philip ran thither to him, and heard him read the prophet Esaias, and said, Understandest thou what thou readest?

31 А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.

And he said, How can I, except some man should guide me? And he desired Philip that he would come up and sit with him.

32 А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!

The place of the scripture which he read was this, He was led as a sheep to the slaughter; and like a lamb dumb before his shearer, so opened he not his mouth:

33 У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...

in his humiliation his judgment was taken away: and who shall declare his generation? for his life is taken from the earth.

34 В ідізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?

And the eunuch answered Philip, and said, I pray thee, of whom speaketh the prophet this? of himself, or of some other man?

35 А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому.

Then Philip opened his mouth, and began at the same scripture, and preached unto him Jesus.

36 І , як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись?

And as they went on their way, they came unto a certain water: and the eunuch said, See, here is water; what doth hinder me to be baptized?

37 А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий!

And Philip said, If thou believest with all thine heart, thou mayest. And he answered and said, I believe that Jesus Christ is the Son of God.

38 І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його.

And he commanded the chariot to stand still: and they went down both into the water, both Philip and the eunuch; and he baptized him.

39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.

And when they were come up out of the water, the Spirit of the Lord caught away Philip, that the eunuch saw him no more: and he went on his way rejoicing.

40 А Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію.

But Philip was found at Azotus: and passing through he preached in all the cities, till he came to Cæsarea.