1 Л іпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Better is a dry morsel, and quietness therewith, than an house full of sacrifices with strife.

2 Р аб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

A wise servant shall have rule over a son that causeth shame, and shall have part of the inheritance among the brethren.

3 Д ля срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

The fining pot is for silver, and the furnace for gold: but the Lord trieth the hearts.

4 Л иходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

A wicked doer giveth heed to false lips; and a liar giveth ear to a naughty tongue.

5 Х то сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

Whoso mocketh the poor reproacheth his Maker: and he that is glad at calamities shall not be unpunished.

6 К орона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Children’s children are the crown of old men; and the glory of children are their fathers.

7 Н е пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Excellent speech becometh not a fool: much less do lying lips a prince.

8 Х абар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

A gift is as a precious stone in the eyes of him that hath it: whithersoever it turneth, it prospereth.

9 Х то шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

He that covereth a transgression seeketh love; but he that repeateth a matter separateth very friends.

10 Н а розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

A reproof entereth more into a wise man than an hundred stripes into a fool.

11 З лий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

An evil man seeketh only rebellion: therefore a cruel messenger shall be sent against him.

12 Л іпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

Let a bear robbed of her whelps meet a man, rather than a fool in his folly.

13 Х то відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

Whoso rewardeth evil for good, evil shall not depart from his house.

14 П очин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

The beginning of strife is as when one letteth out water: therefore leave off contention, before it be meddled with.

15 Х то оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

He that justifieth the wicked, and he that condemneth the just, even they both are abomination to the Lord.

16 Н ащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

Wherefore is there a price in the hand of a fool to get wisdom, seeing he hath no heart to it?

17 П равдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

A friend loveth at all times, and a brother is born for adversity.

18 Л юдина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

A man void of understanding striketh hands, and becometh surety in the presence of his friend.

19 Х то сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

He loveth transgression that loveth strife: and he that exalteth his gate seeketh destruction.

20 Л юдина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

He that hath a froward heart findeth no good: and he that hath a perverse tongue falleth into mischief.

21 Х то родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

He that begetteth a fool doeth it to his sorrow: and the father of a fool hath no joy.

22 С ерце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

A merry heart doeth good like a medicine: but a broken spirit drieth the bones.

23 Б езбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

A wicked man taketh a gift out of the bosom to pervert the ways of judgment.

24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

Wisdom is before him that hath understanding; but the eyes of a fool are in the ends of the earth.

25 Н ерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

A foolish son is a grief to his father, and bitterness to her that bare him.

26 Н е добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

Also to punish the just is not good, nor to strike princes for equity.

27 Х то слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

He that hath knowledge spareth his words: and a man of understanding is of an excellent spirit.

28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

Even a fool, when he holdeth his peace, is counted wise: and he that shutteth his lips is esteemed a man of understanding.