1 І було мені слово Господнє, говорячи: Як відпустить хто жінку свою, й вона піде від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, чи вернеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсім обезчещеною оця жінка? Ти ж перелюб чинила з коханцями багатьома, і тобі повертатись до Мене? говорить Господь.

That is to say, If a man puts away his wife and she goes from him and becomes another man’s, will he return to her again? Would not that land be greatly polluted? But you have played the harlot with many lovers—yet would you now return to Me? says the Lord

2 З веди свої очі на гори порожні й дивися, де перелюбу ти не чинила? Ти для них по дорогах сиділа, немов той араб на пустині, і збезчестився край твоїм блудом та лихом твоїм!

Lift up your eyes to the bare heights and see. Where have you not been adulterously lain with? By the wayside you have sat waiting for lovers, like an Arabian in the wilderness; and you have polluted the land with your vile harlotry and your wickedness (unfaithfulness and disobedience to God).

3 І дощі були стримувані, і не було дощу пізнього, проте мала ти чоло блудниці, і стратила сором...

Therefore the showers have been withheld, and there has been no spring rain. Yet you have the brow of a prostitute; you refuse to be ashamed.

4 Ч и ж кликати віднині не будеш до Мене: Отче мій, Ти юнацтва мого Провідник!

Have you not just now cried to Me: My Father, You were the guide and companion of my youth?

5 Ч и Він пам'ятатиме вічно про гнів, чи назавжди його стерегтиме? Таке ти говориш, і безмежно зло чиниш...

Will He retain His anger forever? Will He keep it to the end? Behold, you have so spoken, but you have done all the evil things you could and have had your way and have carried them through.

6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: Чи ти бачив, що зробила невірна дочка Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу гору, і під кожне зелене дерево, і блудодіяла там...

Moreover, the Lord said to me in the days of Josiah the king, Have you seen what that faithless and backsliding Israel has done—how she went up on every high hill and under every green tree and there played the harlot?

7 Я думав: Як зробить вона все оце, то до Мене повернеться; та вона не вернулась, і бачила це сестра її зрадниця, Юдея.

And I said, After she has done all these things, she will return to Me; but she did not return, and her faithless and treacherous sister Judah saw it.

8 І побачила Юдея, що за все те, що перелюб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводового. Та зрадлива сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудливою стала й вона...

And I saw, even though that for this very cause of committing adultery (idolatry) I had put faithless Israel away and given her a bill of divorce; yet her faithless and treacherous sister Judah was not afraid, but she also went and played the harlot.

9 І сталось від розголосу про перелюб її, збезчестила вона землю, і перелюб чинила з камінням та з деревом.

And through the infamy and unseemly frivolity of Israel’s whoredom, she polluted and defiled the land, committing adultery with stones and trees.

10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадлива сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдавала, говорить Господь...

But in spite of all this, her faithless and treacherous sister Judah did not return to Me in sincerity and with her whole heart, but only in sheer hypocrisy, says the Lord.

11 І промовив до мене Господь: Невірна дочка Ізраїлева всправедливила душу свою більш від зрадливої дочки Юди.

And the Lord said to me, Backsliding and faithless Israel has shown herself less guilty than false and treacherous Judah.

12 П іди, і проголосиш слова ці на північ та й скажеш: Вернися, відступна дочко Ізраїлева! говорить Господь. Не зверну Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милостивий, говорить Господь, і не буду повік стерегти Свого гніву.

Go and proclaim these words toward the north and say, Return, faithless Israel, says the Lord, and I will not cause My countenance to fall and look in anger upon you, for I am merciful, says the Lord; I will not keep My anger forever.

13 Т ільки пізнай же провину свою, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.

Only know, understand, and acknowledge your iniquity and guilt—that you have rebelled and transgressed against the Lord your God and have scattered your favors among strangers under every green tree, and you have not obeyed My voice, says the Lord.

14 В ерніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Господар, та візьму вас по одному з міста, а з роду по два, і вас поведу до Сіону!

Return, O faithless children, says the Lord, for I am Lord and Master and Husband to you, and I will take you —one from a city and two from a tribal family—and I will bring you to Zion.

15 І дам пастирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть пасти вас умінням та розумом.

And I will give you shepherds after My own heart, who will feed you with knowledge and understanding and judgment.

16 І буде, коли ви розмножитеся та розплодитеся на землі за цих днів, говорить Господь, не скажуть уже: ковчег заповіту Господнього, і він вже не прийде на серце, і його пам'ятати не будуть, і більше не буде він зроблений...

And it shall be that when you have multiplied and increased in the land in those days, says the Lord, they shall no more say, The ark of the covenant of the Lord. It shall not come to mind, nor shall they remember it, nor shall they miss or visit it, nor shall it be repaired or made again.

17 Т ого часу назвуть Єрусалима: Господній престол, і до нього, до Єрусалиму згромаджені будуть народи усі ради Ймення Господнього, і більше не підуть вони за впертістю серця лихого свого...

At that time they shall call Jerusalem The Throne of the Lord, and all the nations shall be gathered to it, in the renown and name of the Lord, to Jerusalem; nor shall they walk any more after the stubbornness of their own evil hearts.

18 Т ими днями дім Юдин із домом Ізраїля підуть і разом прибудуть з північного краю до краю, що вашим батькам на спадок Я дав.

In those days the house of Judah shall walk with the house of Israel, and together they shall come out of the land of the north to the land that I gave as an inheritance to your fathers.

19 І Я був подумав: як поставлю тебе Я посеред синів і дам тобі край пожаданий, найкращу спадщину народів? І Я думав: ви будете звати Мене: Мій Отче, і не відвернетеся ви від Мене.

And I thought how I would set you among My children and give you a pleasant land, a goodly heritage, the most beautiful and best among all nations! And I thought you would call Me My Father and would not turn away from following Me.

20 С правді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зрадили, доме Ізраїлів! каже Господь.

Surely, as a wife treacherously and faithlessly departs from her husband, so have you dealt treacherously and faithlessly with Me, O house of Israel, says the Lord.

21 Ч ути голос на лисих горах, плач благальний синів Ізраїлевих, вони бо скривили дорогу свою, забули про Господа, Бога свого:

A voice is heard on the bare heights, the weeping and pleading of the sons of Israel, because they have perverted their ways, they have forgotten the Lord their God.

22 В ерніться, невірні сини, усі ваші відступства Я вилікую! Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!

Return, O faithless sons, I will heal your faithlessness. Behold, we come to You, for You are the Lord our God.

23 С правді, неправда ті пагірки, той гомін на горах, справді, в Господі, Богові нашім, спасіння Ізраїлеве!

Truly in vain is the hope of salvation from the hills and from the tumult and noisy throng on the mountains; truly in and with the Lord our God rests the salvation of Israel.

24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої молодости, їхню худобу дрібну й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочок.

for the shameful thing has consumed all for which our fathers toiled from our youth—their flocks and their herds, their sons and their daughters.

25 Л ежимо ми у соромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогрішилися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої молодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!...

Let us lie prostrate in our shame, and let our dishonor and confusion cover us; for we have sinned against the Lord our God, we and our fathers; from our youth even to this day we have not obeyed the voice of the Lord our God.