1 С едекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім'я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.

Zedekiah was twenty-one years old when he began to reign, and he reigned eleven years in Jerusalem. And his mother’s name was Hamutal daughter of Jeremiah of Libnah.

2 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.

And he did that which was evil in the sight of the Lord, according to all that Jehoiakim had done.

3 Б о через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.

For all this came to pass in Jerusalem and Judah because of the anger of the Lord, and He cast them out from His presence. And Zedekiah rebelled against the king of Babylon.

4 І сталося за дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.

And in the ninth year of his reign, in the tenth month, on the tenth day of the month, Nebuchadrezzar king of Babylon came, he and all his army, against Jerusalem; and they pitched against it and built moveable towers and siege mounds against it round about.

5 І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.

So the city was besieged until the eleventh year of King Zedekiah.

6 Ч етвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.

And in the fourth month, on the ninth day of the month, the famine was so severe in the city that there was no bread for the people of the land.

7 І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.

Then the city was broken through, so that all the men of war might flee, and they went forth out of the city by night by way of the gate between the two walls by the king’s garden, though the Chaldeans were round about the city. And they by way of the Arabah (the Jordan Valley).

8 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього...

But the army of the Chaldeans pursued the king and overtook Zedekiah in the plains of Jericho; and all his army was scattered from him.

9 І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.

Then they seized the king and brought him up to the king of Babylon at Riblah in the land of Hamath, where he pronounced sentence upon him.

10 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...

And the king of Babylon slew the sons of Zedekiah before his eyes; he slew also all the princes of Judah at Riblah.

11 А очі Седекії він вибрав, і зв'язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти...

Then he put out the eyes of Zedekiah; and the king of Babylon bound him with shackles and carried him to Babylon and put him in prison till the day of his death.

12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.

Now in the fifth month, on the tenth day of the month, which was the nineteenth year of Nebuchadrezzar king of Babylon, there came to Jerusalem Nebuzaradan captain of the guard, who stood and served before the king of Babylon.

13 І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.

And he burned the house of the Lord and the king’s house and all the houses of Jerusalem; every great house he consumed with fire.

14 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.

And all the army of the Chaldeans who were with the captain of the guard broke down all the walls round about Jerusalem.

15 А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.

Then Nebuzaradan the captain of the guard carried away captive some of the poorest of the people and those who were left in the city, along with those who went out to the king of Babylon and the remnant of the multitude.

16 А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.

But Nebuzaradan the captain of the guard left some of the poorest of the land to be vinedressers and tillers of the soil.

17 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.

Also the pillars of bronze that belonged to the house of the Lord, and the bronze bases or pedestals and the bronze Sea or huge laver that were in the house of the Lord, the Chaldeans broke into pieces and carried all the bronze of them to Babylon.

18 І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.

The pots also and the shovels and the snuffers and the bowls and the spoons and all the vessels of bronze used in the temple service they took away.

19 І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.

Also the small bowls and the firepans and the basins and the pots and the lampstands and the incense cups and the bowls for the drink offerings—whatever was of gold the captain of the guard took away as gold, and whatever was of silver as silver.

20 Д ва стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!

The two pillars, one Sea or huge laver, and twelve bronze bulls or oxen under the Sea, which King Solomon had made in the house of the Lord—the bronze of all these things was beyond weighing.

21 А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.

Concerning the pillars, the height of the one pillar was eighteen cubits (twenty-seven feet), and an ornamental molding of twelve cubits (eighteen feet) went around its circumference; it was four fingers thick, and it was hollow.

22 І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п'ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.

An upper part or capital of bronze was on top of it. The height of one capital was five cubits (seven and one-half feet), with a network and pomegranates around it, all of bronze. The second pillar also, with its pomegranates, was similar to these.

23 І було гранатових яблук дев'ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.

And there were ninety-six pomegranates on the sides; and all the pomegranates upon the network were a hundred round about.

24 н ачальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.

And the captain of the guard took Seraiah the chief priest and Zephaniah the second priest and the three keepers of the door.

25 А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.

He took also out of the city a court officer who had been overseer of the soldiers, and seven men of them who were next to the king and saw his face, who were found in the city, and the scribe of the prince or captain of the army who mustered the people of the land, and sixty men of the people of the land who were found in the midst of the city.

26 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.

And Nebuzaradan the captain of the guard took them and brought them to the king of Babylon at Riblah.

27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі!

And the king of Babylon smote them and put them to death at Riblah in the land of Hamath. Thus Judah was carried away captive out of his own land.

28 О це той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.

This is the number of people whom Nebuchadrezzar carried away captive: in the seventh year, 3, 023 Jews;

29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.

In the eighteenth year of Nebuchadrezzar, he carried away captive from Jerusalem 832 persons;

30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.

In the twenty-third year of Nebuchadrezzar, Nebuzaradan the captain of the guard carried away captive of the Jews 745 persons. All the persons were 4, 600.

31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.

And in the thirty-seventh year of the captivity of Jehoiachin king of Judah, in the twelfth month, on the twenty-fifth day of the month, Evil-merodach king of Babylon in the first year of his reign lifted up the head of Jehoiachin king of Judah and brought him out of prison.

32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

He spoke kindly to him and gave him a seat above the seats of the kings who were with him in Babylon,

33 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

Jehoiachin put off his prison garments, and he dined regularly at the king’s table all the days of his life.

34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.

And his allowance, a continual one, was given him by the king of Babylon, a portion according to his requirements until the day of his death, all the days of his life.