1 С лово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.

The word of the Lord that came to Joel the son of Pethuel.

2 П ослухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?

Hear this, you aged men, and give ear, all you inhabitants of the land! Has such a thing as this occurred in your days or even in the days of your fathers?

3 О повідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.

Tell your children of it, and let your children tell their children, and their children another generation.

4 Щ о лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.

What the crawling locust left, the swarming locust has eaten; and what the swarming locust left, the hopping locust has eaten; and what the hopping locust left, the stripping locust has eaten.

5 П робудіться, п'яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!

Awake, you drunkards, and weep; wail, all you drinkers of wine, because of the sweet juice, for it is cut off and removed from your mouth.

6 Б о на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як в левиці.

For a nation has invaded My land, mighty and without number; its teeth are the teeth of a lion, and it has the jaw teeth of a lioness.

7 В иноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.

It has laid waste My vine and barked and broken My fig tree; it has made them completely bare and thrown them down; their branches are made white.

8 Г олоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.

Lament like a virgin girded with sackcloth for the husband of her youth.

9 Ж ертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.

The meal or cereal offering and the drink offering are cut off from the house of the Lord; the priests, the Lord’s ministers, mourn.

10 О пустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.

The field is laid waste, the ground mourns; for the grain is destroyed, the new juice is dried up, the oil fails.

11 З асоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.

Be ashamed, O you tillers of the soil; wail, O you vinedressers, for the wheat and for the barley, because the harvest of the field has perished.

12 У сох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.

The vine is dried up and the fig tree fails; the pomegranate tree, the palm tree also, and the apple or quince tree, even all the trees of the field are withered, so that joy has withered and fled away from the sons of men.

13 О пережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!

Gird yourselves and lament, you priests; wail, you ministers of the altar; come, lie all night in sackcloth, you ministers of my God, for the cereal or meal offering and the drink offering are withheld from the house of your God.

14 О голосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.

Sanctify a fast, call a solemn assembly, gather the elders and all the inhabitants of the land in the house of the Lord, your God, and cry to the Lord.

15 Г оре дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!

Alas for the day! For the day of the Lord is at hand, and as a destructive tempest from the Almighty will it come.

16 Ч и ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?

Is not the food cut off before our eyes, joy and gladness from the house of our God?

17 П окорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.

The seed rots and shrivels under the clods, the garners are desolate and empty, the barns are in ruins because the grain has failed.

18 Я к стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!

How the beasts groan! The herds of cattle are perplexed and huddle together because they have no pasture; even the flocks of sheep suffer punishment (are forsaken and made wretched).

19 Д о тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.

O Lord, to You will I cry, for the fire has devoured the pastures and folds of the plain and the wilderness, and flame has burned all the trees of the field.

20 Н авіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!

Even the wild beasts of the field pant and cry to You, for the water brooks are dried up and fire has consumed the pastures and folds of the wilderness and the plain.