1 Ч и ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе?

Do you not know, brethren—for I am speaking to men who are acquainted with the Law—that legal claims have power over a person only for as long as he is alive?

2 Б о заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

For a married woman is bound by law to her husband as long as he lives; but if her husband dies, she is loosed and discharged from the law concerning her husband.

3 Т ому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові.

Accordingly, she will be held an adulteress if she unites herself to another man while her husband lives. But if her husband dies, the marriage law no longer is binding on her; and if she unites herself to another man, she is not an adulteress.

4 Т ак, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.

Likewise, my brethren, you have undergone death as to the Law through the body of Christ, so that now you may belong to Another, to Him Who was raised from the dead in order that we may bear fruit for God.

5 Б о коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.

When we were living in the flesh (mere physical lives), the sinful passions that were awakened and aroused up by the Law were constantly operating in our natural powers (in our bodily organs, in the sensitive appetites and wills of the flesh), so that we bore fruit for death.

6 А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.

But now we are discharged from the Law and have terminated all intercourse with it, having died to what once restrained and held us captive. So now we serve not under the old code of written regulations, but of the Spirit in newness.

7 Щ о ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.

What then do we conclude? Is the Law identical with sin? Certainly not! Nevertheless, if it had not been for the Law, I should not have recognized sin or have known its meaning. I would not have known about covetousness if the Law had not said, You shall not covet and have an evil desire.

8 А ле гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

But sin, finding opportunity in the commandment, got a hold on me and aroused and stimulated all kinds of forbidden desires (lust, covetousness). For without the Law sin is dead.

9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

Once I was alive, but quite apart from and unconscious of the Law. But when the commandment came, sin lived again and I died (was sentenced by the Law to death).

10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

And the very legal ordinance which was designed and intended to bring life actually proved death.

11 б о гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.

For sin, seizing the opportunity and getting a hold on me from the commandment, beguiled and entrapped and cheated me, and using it, killed me.

12 Т ому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

The Law therefore is holy, and commandment is holy and just and good.

13 Т ож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.

Did that which is good then prove fatal to me? Certainly not! It was sin, working death in me by using this good thing, in order that through the commandment sin might be shown up clearly to be sin, that the extreme malignity and immeasurable sinfulness of sin might plainly appear.

14 Б о ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.

We know that the Law is spiritual; but I am a creature of the flesh, having been sold into slavery under sin.

15 Б о що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.

For I do not understand my own actions. I do not practice or accomplish what I wish, but I do the very thing that I loathe '> which my moral instinct condemns].

16 А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

Now if I do what is contrary to my desire, I acknowledge and agree that the Law is good (morally excellent) and that I take sides with it.

17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

However, it is no longer I who do the deed, but the sin which is at home in me and has possession of me.

18 З наю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.

For I know that nothing good dwells within me, that is, in my flesh. I can will what is right, but I cannot perform it.

19 Б о не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

For I fail to practice the good deeds I desire to do, but the evil deeds that I do not desire to do are what I am doing.

20 К оли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Now if I do what I do not desire to do, it is no longer I doing it, but the sin which dwells within me '> fixed and operating in my soul].

21 Т ож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.

So I find it to be a law (rule of action of my being) that when I want to do what is right and good, evil is ever present with me and I am subject to its insistent demands.

22 Б о маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,

For I endorse and delight in the Law of God in my inmost self.

23 т а бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.

But I discern in my bodily members '> in the sensitive appetites and wills of the flesh] a different law (rule of action) at war against the law of my mind (my reason) and making me a prisoner to the law of sin that dwells in my bodily organs '> in the sensitive appetites and wills of the flesh].

24 Н ещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?

O unhappy and pitiable and wretched man that I am! Who will release and deliver me from this body of death?

25 Д якую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...

O thank God! through Jesus Christ (the Anointed One) our Lord! So then indeed I, of myself with the mind and heart, serve the Law of God, but with the flesh the law of sin.