1 І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою.

Прошло два года, и фараону приснился сон: он стоял на берегу Нила,

2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.

и вот из реки поднялись семь коров – гладких и жирных – и стали пастись в тростниках.

3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.

Вслед за ними вышли из Нила другие семь коров – безобразных и тощих – и встали рядом с теми на берегу реки.

4 І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

И безобразные, тощие коровы пожрали семь гладких, жирных коров. Тут фараон проснулся.

5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.

Он заснул вновь, и ему приснился другой сон: семь колосьев – здоровых и полных – росли на одном стебле.

6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.

Вслед за ними выросли еще семь колосьев – тощих и опаленных восточным ветром.

7 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.

Тощие колосья проглотили семь здоровых, полных колосьев. Тут фараон проснулся: это был сон.

8 І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.

Утром его не оставляла тревога. Он созвал всех чародеев и мудрецов Египта и рассказал им свои сны, но никто не смог их истолковать.

9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.

Тогда главный виночерпий сказал фараону: – Теперь я вспоминаю, что провинился.

10 Р озгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царської сторожі, мене й начальника пекарів.

Однажды фараон разгневался на своих слуг и заключил меня и главного пекаря в доме начальника стражи.

11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.

И мне, и ему в одну и ту же ночь приснился сон, и каждый сон имел свое значение.

12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

Там с нами был молодой еврей, слуга начальника стражи. Мы рассказали ему наши сны, и он истолковал их нам; каждому он дал свое толкование.

13 І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив.

И как он истолковал, так все и вышло: меня возвратили на прежнюю службу, а того посадили на кол.

14 І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона.

Фараон послал за Иосифом, и его спешно привели из темницы. Он подстригся, сменил одежду и предстал перед фараоном.

15 І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його.

Фараон сказал Иосифу: – Мне приснился сон, и никто не может его истолковать. Но я слышал о тебе, что ты понимаешь сны и умеешь толковать их.

16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові.

Иосиф ответил: – Не я, но Бог даст фараону ответ во благо.

17 І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.

Фараон сказал Иосифу: – Мне снилось, что я стою на берегу Нила,

18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.

и вдруг из реки поднялись семь коров, жирных и гладких, и стали пастись в тростниках.

19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.

Вслед за ними поднялись семь других коров – костлявых, худых и таких безобразных, каких я никогда прежде не видел во всей земле египетской.

20 І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.

Тощие, безобразные коровы пожрали семь жирных коров, которые вышли первыми.

21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.

Но это не пошло им впрок: они остались такими же безобразными, как и прежде. Тут я проснулся.

22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.

Потом я видел во сне семь колосьев на одном стебле, полных доброго зерна.

23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.

Вслед за ними выросли другие семь колосьев – сухие, тощие и опаленные восточным ветром.

24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.

Тощие колосья проглотили семь полных колосьев. Я рассказал чародеям, но никто не смог дать мне объяснение.

25 І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.

Иосиф сказал фараону: – Смысл обоих снов фараона один. Бог открыл фараону, что Он собирается сделать.

26 С емеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він.

Семь хороших коров – это семь лет, и семь хороших колосьев – это семь лет; смысл тот же.

27 А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних.

Семь худых, безобразных коров, которые пришли следом – это семь лет, и так же – семь тощих колосьев, опаленных восточным ветром – это семь лет голода.

28 О це та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.

Вот что я имел в виду, когда сказал фараону, что Бог открыл ему Свои замыслы.

29 О сь приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім.

В земле египетской наступают семь лет великого изобилия,

30 А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.

а за ними последуют семь лет голода, когда все изобилие в Египте будет забыто, и голод опустошит землю.

31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.

Прежнее изобилие забудется в этой земле из-за голода, который последует за ним, потому что голод будет жестокий.

32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.

А то, что сон повторился фараону дважды, означает, что Бог твердо определил это и вскоре исполнит Свой замысел.

33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.

Пусть же фараон найдет проницательного и мудрого человека и поставит его над землей Египта.

34 Н ехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.

Пусть фараон назначит чиновников по всей стране, чтобы они собирали пятую часть урожая в Египте в те семь лет изобилия.

35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.

Пусть в те добрые годы они собирают все продовольствие, что поступает к ним, и пусть властью фараона запасают зерно и хранят его в городах.

36 І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.

Это продовольствие будет для страны про запас, чтобы страна не погибла в те семь лет голода, которые потом будут в Египте. Иосиф назначается главным правителем Египта

37 І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів.

Фараон и все его приближенные одобрили этот план.

38 І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?

Фараон спросил приближенных: – Найдем ли мы еще такого, как этот человек, в котором Дух Бога? »

39 І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.

И фараон сказал Иосифу: – Раз Бог открыл тебе все это, значит, нет никого мудрее и проницательнее тебя.

40 Т и будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.

Я ставлю тебя над моим домом, и весь мой народ будет слушаться твоих приказов. Только троном я буду выше тебя.

41 І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.

Фараон сказал Иосифу: – Смотри, я ставлю тебя над всей землей Египта.

42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

Он снял с пальца свой перстень и надел на палец Иосифу, он одел его в одежды из тонкого полотна и повесил ему на шею золотую цепь.

43 І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.

Он велел возить его в колеснице как второго после себя и кричать перед ним: «Дорогу!» Так он поставил его над всей землей Египта.

44 І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.

Фараон сказал Иосифу: – Я фараон, но без твоего слова никто во всем Египте не посмеет и пальцем шевельнуть.

45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.

Он дал Иосифу имя Цафнат-Панеах и отдал ему в жены Асенефу, дочь Потифера, жреца города Она. И отправился Иосиф в путь по всей египетской земле.

46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.

Иосифу было тридцать лет, когда он поступил на службу к фараону, царю Египта. Он вышел от фараона и отправился в путь по всему Египту.

47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.

Семь лет изобилия земля приносила богатый урожай.

48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому.

Иосиф собирал весь урожай тех семи лет изобилия в Египте и складывал его в городах; в каждом городе он складывал урожай с окрестных полей.

49 І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.

Собранного Иосифом зерна было как песка в море, и он перестал вести ему счет, потому что сосчитать его было невозможно.

50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.

Прежде чем пришли годы голода, у Иосифа родились два сына от Асенефы, дочери Потифера, жреца города Она.

51 І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.

Иосиф назвал своего первенца Манассия и сказал: «Это потому, что Бог дал мне забыть все мои страдания и дом моего отца».

52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї.

Второго сына он назвал Ефрем, сказав: «Это потому, что Бог сделал меня плодовитым в земле моего страдания».

53 І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.

Семь лет изобилия в Египте подошли к концу,

54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.

и начались семь лет голода, как Иосиф и предсказал. Голод был во всех других землях, только в земле Египта была пища.

55 А ле виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: Ідіть до Йосипа. Що він вам скаже, те робіть.

Когда весь Египет начал голодать, люди взмолились к фараону о пище, и фараон сказал египтянам: – Идите к Иосифу и делайте, как он скажет.

56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.

Когда голод распространился по всей стране, Иосиф открыл склады и стал продавать зерно египтянам, потому что голод в Египте был жестокий.

57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.

Из всех стран приходили в Египет, чтобы купить у Иосифа зерна, потому что по всему миру был жестокий голод.